Правозахисники: закони в зоні АТО довели свою неефективність

Починаючи від серпня минулого року, Верховна Рада ухвалила низку змін до законів, які впливають, зокрема, на вчинення правосуддя в зоні Антитерористичної операції (АТО) на сході України. Факт ухвалення цих документів ліг в основу затвердженої в четвер, 21 травня, постанови Верховної Ради про відступ України від деяких зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські й політичні права, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Європейською соціальною хартією.

Зауважень до самої постанови про дерогацію - частковий відступ від міжнародних законів - правозахисники з огляду на ситуацію на сході України та анексію Криму не мають.

"Це цілком логічний крок. Якщо немає фізичного доступу на територію анексованого Криму чи на територію Донбасу, то, звичайно, держава Україна не може гарантувати та захищати права людини. Й для того, щоб убезпечити себе від подальших рішень з боку Європейського суду з прав людини, Україна знімає з себе ці зобов’язання", - пояснює виконавча директорка представництва міжнародної правозахисної організації Amnesty International в Україні Тетяна Мазур. Більше того, правозахисники називають постанову запізнілою. Мовляв, її необхідно було ухвалити ще кілька місяців тому - після відповідного указу президента в листопаді минулого року.

Претензії правозахисників

Однак до законів, які наведені в постанові та обґрунтовують її необхідність, вони мають значні претензії. Ідеться, зокрема, про зміни до закону "Про боротьбу з тероризмом" та деяких інших, які стосуються особливого режиму попереднього розслідування в зоні АТО, зміни територіальної осудності судових справ, підсудних судам із зони АТО, а також обмеження перебування на вулицях в певний час доби без документів.

"Ці закони ми, правозахисні організації, ще на етапі їх розробки піддали нищівній критиці. На момент ухвалення цих законів ми говорили, що розуміємо необхідність обмеження прав і свобод в умовах гібридної війни з Росією, але обмеження мають бути пропорційними. Тобто, вони мають досягати поставленої мети, але не створювати простору для зловживань", - зазначає голова правління "Центру громадянських свобод" Олександра Матвійчук.

Однак, за її словами, ці законодавчі акти, "ухвалені під риторикою боротьби з сепаратизмом", простір для зловживань якраз створили. "Минув рік, і ми можемо сказати, що наші побоювання виправдалися: ці закони довели свою неефективність", - наголошує Матвійчук.

Експерти лондонської штаб-квартири Amnesty International теж проаналізували зазначені нормативні акти. Як повідомила виконавча директорка українського представництва цієї міжнародної правозахисної організації Тетяна Мазур, ухвалені раніше закони "не повною мірою відповідають вимогам конвенцій, які згадуються в постанові".

"Найбільші проблеми викликають зміни до Кримінально-процесуального кодексу, відповідно до яких, допускається затримання особи без санкцій суду до 30 діб, що суперечить міжнародним стандартам. Раніше цей термін складав 72 години", - зазначає представниця Amnesty International. За словами Мазур, правозахисники розуміють необхідність подібного заходу в умовах АТО, однак 30-денний термін затримання до моменту отримання санкцій суду - навряд чи пропорційний захід. "Тим більше, ми знаємо, що є випадки довільних затримань на сході України", - наголошує представниця Amnesty International.

І знову про Римський статут

Вона також вважає, що держава могла б зробити для захисту прав людини за нинішньої ситуації набагато більше, наприклад, ратифікувавши Римський статут. "Такий крок дав би змогу Україні приєднатися до Міжнародного кримінального суду. Це, у свою чергу, стримувало б сторони конфлікту від вчинення воєнних злочинів та значно більше стимулювало б національну правоохоронну систему належним чином розслідувати воєнні злочини", - наголошує Мазур. Вона, зокрема, наголосила, що Amnesty International зафіксувала катування полонених, які вчиняються обома сторонами конфлікту.

У ситуації ж із постановою парламенту Олександра Матвійчук вважає її авторів "заручниками попереднього законотворчого процесу", оскільки вони були зобов’язані перерахувати всі закони, які були ухвалені, незалежно від ставлення до змісту цих документів.

Об’єднання правозахисних організацій "Правозахисний порядок денний" запропонувало провести інвентаризацію законів, які обмежили права і свободи людей у зоні АТО і довели непропорційність обмеження прав людини, та скасувати їх чи ухвалити нові, повідомила Олександр Матвійчук, яка очолює правління "Центру громадянських свобод". "Наші пропозиції в парламенті були сприйняті схвально, однак чи будуть вони відображені на практиці?" - задається питанням правозахисниця.