"Права людини в Україні 2014"

Збройний конфлікт 2014 року на Сході України та анексія Росією Криму, яка йому передувала, спричинили значний негативний вплив на дотримання прав людини в Україні, вважає голова правління Української Гельсінської спілки з прав людини Микола Козирєв. "Планка певної цивілізованості в Україні раніше підтримувалася правом і монополією держави на насилля. В результаті збройного конфлікту ця планка впала і не лише на сході, а й в цілому українському суспільстві", - заявив правозахисник, представляючи доповідь "Права людини в Україні 2014".

Козирєв не шкодував різких визначень дій Росії, яка "нахабним чином вкрала Крим", "підтримувала терористів" та "здійснила агресію" на Донбасі. Водночас експерт назвав відповідальною за розпалення збройного конфлікту й українську владу, яка, на його думку, не спромоглася підготуватися до боротьби з агресією та переорієнтувати всі державні інститути на протистояння зовнішньому втручанню.

За його словами, правозахисники зафіксували на Донбасі значну кількість порушень прав людини, що підпадають під кваліфікацію Кримінального кодексу України та міжнародного гуманітарного права. Серед них Козирєв назвав навмисні вбивства, катування та нелюдське поводження, акти тероризму, навмисне заподіяння сильних страждань та серйозних тілесних ушкоджень, наругу над людською гідністю, зґвалтування, примус до проституції, приниження та катування полонених. "Терористи використовують насилля та застосування зброї як єдиний аргумент забезпечення їхнього панування на цій території", - підсумував Козирєв.

Крим потребує особливої допомоги Києва

Коментуючи окремий розділ доповіді, який присвячений Криму, експертка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар'я Свиридова нагадала, що незважаючи на захоплення півострова в результаті російської спецоперації та проголошення його частиною Росії, згідно з українським та міжнародним законодавством, а також резолюцією Генасамблеї ООН від 27 березня 2014 року ця територія є українською. "Російська влада в Криму стикається з серйозним спротивом громадян і вдається до жорстких дій, наслідком яких є порушення прав людини", - зазначила Свиридова. Вона піддала критиці дії Києва, який не лише не намагається захищати права українських громадян в Криму, а й чинить перешкоди їхньому виїзду на материк та облаштуванню переселенців.

За словами Свиридової, мешканці півострова не мають права обирати собі громадянство і примушуються до набуття російського паспорта, без чого вони не можуть отримувати навіть медичну допомогу. Всі спроби протестів та інакодумства, як зазначила Свиридова, жорстко придушуються владою, людей засуджують до позбавлення волі навіть за участь в проукраїнських мітингах задовго до анексії Криму. Правозахисниця повідомила, що активними спільниками переслідувань кримських татар, представників релігійних конфесій та проукраїнських активістів є колишні судді, що присягали Україні, "а тепер чинять "правосуддя" іменем Росії.

"Непокаране зло"

Порушення засадничих прав людини на Донбасі та в Криму часто здійснюють ті самі особи, що були учасниками організованих злочинів проти активістів Євромайдану, зазначила голова правління Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Вона вважає, що це стало можливим через зволікання української влади з розслідуванням цих злочинів, встановленням не лише їхніх виконавців, а й замовників та організаторів. "Непокаране під час подій на Майдані зло зростає", - зауважила Матвійчук.

У своїх рекомендаціях правозахисники зазначили, що парламентові України слід якомога швидше ратифікувати Римський статут та визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. За їхніми словами, це дозволить почати фіксацію та розслідування воєнних та кримінальних злочинів на Донбасі та в Криму, де українська правоохоронна система наразі не може захищати права українських громадян. "Другим кроком має стати подання в Міжнародний суд ООН справи про незаконну анексію Криму, щоби припинити будь-які маніпуляції на міжнародному рівні", - сказала Матвійчук. Вона також закликала громадські організації та владу України використовувати механізм міжнародних громадських протестних кампаній із тим, щоби тиснути на Москву на політичному рівні.

Злочини українських військових теж не можна ігнорувати

Правозахисники також закликають владу та суспільство активно реагувати на воєнні злочини та порушення гуманітарного права з боку українських військових. Це буде "оздоровлювати суспільство і запобігати деградації соціальних та культурних відносин". Участь у підготовці доповіді "Права людини в Україні 2014", як повідомляється, взяли 74 експерти правозахисних організацій з усіх регіонів України. Вміщену на сотнях сторінок щорічної доповіді інформацію про порушення прав людини зазвичай використовують такі міжнародні інституції, як Європейський Суд, Єврокомісія, уряд США та інші.