Приборкання олігархів: початок змін чи окремий епізод?

Ухвалені нещодавно зміни до законодавства дозволять уряду відновити контроль над акціонерним товариством "Укрнафта", де державі належить контрольний пакет акцій. Очікується, що першим практичним наслідком цього стане перерахування до держбюджету майже двох мільярдів гривень дивідендів, виплату яких з жовтня минулого року блокує бізнесмен Ігор Коломойський, під контролем якого багато років перебував менеджмент компанії. На засіданні Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації на початку березня Коломойський відкрито заявив, що не платитиме дивіденди. Таку позицію бізнесмен аргументував наявними майновими претензіями до "Нафтогазу України", який, як заявляє Коломойський, не розрахувався з ним за значні обсяги газу.

Конфлікт вичерпано?

Після загострення конфлікту наприкінці минулого тижня, коли будівлю "Укрнафти" зайняли озброєні невідомі люди, конфлікт за лічені дні було вичерпано. Ігор Коломойський пішов з посади голови Дніпропетровської облдержадміністрації, людей, які блокували офіс нафтової компанії було роззброєно. Перебуваючи у Дніпропетровську у четвер, 26 березня, Петро Порошенко запевнив, що непорозумінь з Коломойським більше немає, але позиція президента щодо "Укрнафти" залишається незмінною.

"Приватний бізнес має керувати приватними активами, держава – державними. Для мене надзвичайно важливою є безпека в державі, і жодним охоронним фірмам не дозволено зі зброєю заважати спокою мирних мешканців", – наводить слова Порошенка сайт глави держави. Ігор Коломойський також запевнив, що у нього немає конфлікту з командою президента.

Що буде з "Укрнафтою"?

Подальша доля "Укрнафти" покаже, чи готове керівництво держави змусити великий бізнес грати за прозорими правилами, чи Ігорю Коломойському вдалося домовитися про якийсь прийнятний для нього варіант. Але так, як підприємство працювало дотепер, далі бути не може, зазначив у розмові з DW експерт аналітичного центру "Номос" Михайло Гончар. Цей стиль ведення бізнесу експерт називає "паразитарною олігархією" - коли бізнесмени "отримували пакет власності в тому чи іншому активі з державною часткою і далі, інвестуючи по мінімуму, викачували залишковий ресурс". Гончар вказує на те, що останніми роками через брак інвестицій в "Укрнафти" суттєво знизився обсяг видобутку.

Аби підприємство стало успішним, на думку економіста "CASE-Україна" Володимира Дубровського, його слід приватизувати. "Тепер, коли закон дозволяє власнику контрольного пакета акцій мати оперативний контроль над підприємством, за умови прозорого конкурсу державний пакет акцій можна вигідно продати. Його вартість після прийняття закону зросла", - зазначає Дубровський. Експерт переконаний, що у нинішній фінансовій ситуації держави, приватизація "Укрнафти" дозволила би відчутно знизити борговий тягар держави.

Першим був Фірташ

Експерти висловлюють сподівання, що обмеження впливу Ігоря Коломойського на "Укрнафту" і "Укртранснафту" не залишиться лише окремим епізодом, а стане сигналом: влада прагне змусити олігархів грати у бізнесі за прозорими правилами. Вже сьогодні уряд скасовує деякі преференції для олігархів. Приміром, у Дмитра Фірташа держпідприємство "Газ України" намагається через суд відібрати управління газорозподільними мережами. Відповідний позов у лютому було подано до Окружного адміністративного суду Києва. Держкомпанія оскаржує постанову уряду Миколи Азарова від 2012 року, якою облгази, дві третини яких по всій країні підконтрольні Фірташу, отримали у безкоштовне оперативне управління газорозподільні мережі. "Ця постанова фактично створює монопольне становище облгазів на ринку та порушує інтереси держави при використанні її майна", - зазначили у прес-службі "Газу України" у відповідь на запит DW.

Показовою буде також доля заборгованості підприємств Фірташа перед "Газом України". Державна компанія домагається повернення їй понад семи мільярдів гривень боргу, з яких два мільярди - борги газорозподільних компаній, а решта - борг азотних підприємств за спожитий газ. Загалом, саме власник Group DF, який очікує у Відні на рішення суду про екстрадицію до США, став першим серед олігархів, які втратили преференції влади. Торік восени Дмитро Фірташ втратив контроль над титановими родовищами у Житомирській області, які, на переконання уряду, він орендував за значно заниженою ставкою. Крім того, бізнесмен після зміни влади в Україні втратив можливість закуповувати для своїх хімічних підприємств газ в обхід "Нафтогазу України".

Ахметов платить за Донбас

Режим особливих преференцій з боку влади вже не діє і для найбагатшої людини України - Ріната Ахметова. Частина підприємств бізнесмена опинилися на підконтрольній сепаратистам території - і вони змушені не лише згортати бізнес, а ще й відбиватися від судових позовів з Києва. Йдеться, зокрема, про судову тяганину між державним підприємством "Енергоринок" та компанією ДТЕК щодо взаєморозрахунків.

Ще одним кроком уряду, який завдає удару по бізнесу ДТЕК, стало скорочення на початку березня на 50 відсотків ставки "зеленого тарифу", який був найвищим в Європі. Дочірня компанія ДТЕК вклала у вітроенергетику, за її ж повідомленням, понад триста тридцять мільйонів євро.

Навколо інших представників великого бізнесу, яких можна віднести до кола олігархів, таких як Віктор Пінчук, Костянтин Жеваго, та й, власне, Петро Порошенко, поки резонансних рішень немає. Хоча експерти й не відносять цих людей до кола тих, хто мав режим особливих преференцій за президентства Віктора Януковича.

Зламати вплив монополістів

Експерти вказують на те, що одним з наступних кроків влади на приборкання олігархів має стати коригування їхнього монопольного становища у багатьох галузях. "ДТЕК Ахметова сконцентрував у своїх руках понад дві третини теплогенерації в Україні. При цьому стан електроенергетики жалюгідний - вона вже більш ніж на 80 відсотків зношена", - констатує Михайло Гончар. Якщо в Україні нормально працюватиме Антимонопольний комітет, вважає експерт, ситуацію вдасться змінити. Натомість досі, каже Гончар, це відомство в Україні практично не виконувало своїх функцій.

Попереду ще багато роботи, аби перекрити олігархам кисень у намаганнях недоплачувати у бюджет, стверджує Володимир Дубровський. "Найперша схема - це використання "податкових ям": між виробником і кінцевим споживачем є штучний посередник, в якому зникає ПДВ і податок не сплачується. Або якщо взяти експорт: нерідко товар експортується пов’язаним структурам за заниженими цінами і таким чином компанії в Україні не показують свої прибутки. Вони їх виводять в офшорні зони, де невисоке оподаткування і переховують їх там", - зазначає Дубровський. Експерт зауважує, що в рамках ініціативи "Реацнімаційний проект реформ" він разом з колегами нині готує низку законодавчих змін, які дозволили б унеможливити значну частину "схем" з уникнення сплати податків великим бізнесом.

Антикорупційне бюро стане "антиолігархічним"?

Олексій Хмара з Transparency International констатує, що чинні правила гри у відносинах держави і олігархів сприяють корупції. "В Україні більшість корупційних схем - законні. Тобто, є наслідками законів чи постанов уряду", - каже експерт. Крім змін у законодавстві, Хмара покладає сподівання на створюване нині Антикорупційне бюро, яке повинне стежити за тим, щоб чиновники і крупні бізнесмени не наживалися на "лазівках" у законодавстві. "Антикорупційне бюро може прибрати фігурантів "схем". В надії, що нові керівники боятимуться застосовувати старі, фактично "законні", схеми", - зазначає Хмара.

Віталій Шабунін з Центру протидії корупції у розмові з DW висловив переконання, що для ефективної боротьби з корупцією і всевладністю олігархів треба не лише створити нарешті незалежне Антикорупційне бюро, але й притягувати до відповідальності чиновників-корупціонерів. "Хоча би хтось з тих держаних посадовців, які багато років незаконно дозволяли олігархам "витискати всі соки" з державних активів, мали б понести кримінальну відповідальність", - наголошує Шабунін. Доки цього не буде, переконаний він, "схеми" після "перекриття" з'являтимуться знову.

Водночас, на запитання, чи є у керівництва держави політична воля остаточно зламати олігархічні "схеми", ніхто з опитаних DW експертів не зміг з впевненістю відповісти ствердно. Вирішальним вони називають тиск західних партнерів України, які нині багатомільярдними кредитами рятують країну від банкрутства.