Про що (не) домовилися на саміті "нормандської четвірки"

Напередодні саміту "нормандської четвірки" очікування європейських оглядачів були більш, ніж стриманими. З одного боку, між Києвом і Москвою залишаються  принципові розбіжності щодо реалізації мінських домовленостей. З іншого - були сумніви щодо єдності позиції Парижа і Берліна, з огляду на те, що французький президент Еммануель Макрон напередодні саміту виступив за відновлення тіснішої співпраці з Росією, а канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) продемонструвала в цьому питанні більшу обережність. Зокрема, з огляду на висилку з Німеччини двох російських дипломатів через імовірну причетність російської влади до вбивства громадянина Грузії у Берліні. Тим не менше, деякі зрушення саміт таки приніс.

Реанімація Нормандського формату

Нинішній паризький саміт став першим за останні три роки. Це вже само по собі - зрушення з мертвої точки у міжнародних дипломатичних зусиллях щодо конфлікту на Донбасі. Більше того: лідери Франції, Німеччини, України і Росії домовилися, що наступна зустріч "нормандському" форматі відбудеться вже за чотири місяці - незалежно від виконання за цей час будь-яких передумов, уточнив на прес-конференції у Парижі український президент Володимир Зеленський. Очікується, що наступна "нормандська" зустріч відбудеться за чотири місяці в Берліні на рівні міністрів закордонних справ. 

Обмін полоненими і в’язнями

На саміті було погоджено, що до кінця року відбудеться обмін "утримуваних осіб, пов’язаних з конфліктом" за принципом "всіх на всіх". Український президент Володимир Зеленський зазначив, що Київ очікує відповідно до цієї домовленості звільнення 72 людей, яких "утримують у підвалах" у Донецьку й Луганську представники незаконних збройних формувань. Питання українців, які перебувають у в’язницях у Росії і в Криму і яких Київ вважає в’язнями сумління,  сторони відклали.

Нові пункти перетину на лінії розмежування

"Четвірка" зафіксувала необхідність відкрити на лінії розмежування нові пункти пропуску для цивільних, "виходячи передусім з гуманітарних критеріїв". У висновках саміту зазначено, що місця відкриття нових пунктів пропуску мають упродовж місяця бути погоджені в рамках Тристоронньої контактної групи у Мінську. Кількість нових пунктів у висновках не зафіксована. Імовірно, йтиметься передовсім про нові пункти пропуску у Луганській області, де дотепер таких пунктів мало і людям для перетину лінії розмежування, наприклад для вирішення бюрократичних питань чи відвідин родичів, доводиться долати величезні відстані.

Припинення вогню і нові точки розведення сил

Для зняття напруженості й припинення обстрілів сторони домовилися про три нових точки на лінії зіткнення, на яких до березня 2020 року має відбутися розведення сил на відстань, яка унеможливить обстріли з певних видів озброєння. Це досить амбітна мета, з огляду на те, що дотепер таке розведення відбулося лише на двох ділянках. Терміни розведення багато разів зривалися через недотримання сторонами домовленостей про повне припинення вогню у зазначених ділянках.

У висновках саміту у Парижі сторони констатували, що "відданні повній та всеохопній імплементації режиму припинення вогню",  яка має відбутися до кінця 2019 року. Виконання цього пункту на практиці буде неабияким викликом враховуючи, що зафіксоване у мінських домовленостях припинення вогню вже п'ять років не виконується, так само як і десятки ситуативних домовленостей, які були з цього приводу. Безпосередньо у день саміту у Парижі українські військові повідомили про сім обстрілів своїх позицій. Оскільки обстріли переважно відбуваються вночі, у Парижі домовилися про один важливий крок: поширити мандат спостерігачів моніторингової місії ОБСЄ на нічний час.

Вибори і контроль над кордоном

Найбільші розбіжності між Києвом і Москвою залишаються у питанні повернення українському уряду контролю над ділянкою кордону з Росією у зоні конфлікту, протяжність якої становить понад чотириста кілометрів. Москва наполягає на дотриманні букви мінських домовленостей, де записано, що виведення незаконних збройних формувань і найманців, а також повернення урядовим силам контролю над кордоном відбудеться після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством. Водночас, Київ наполягає, що без контролю над кордоном і виведення бойовиків вільні вибори неможливі. До наступної зустрічі у нормандському форматі сторони мають погодити передумови для проведення виборів. Канцлерка Анґела Меркель після зустрічі у Парижі висловила сподівання на компроміс, зазначивши, що мінські угоди не є "скам'янілим документом", а для їх реалізації необхідна "гнучкість".

Війна-війною, а газ - за розкладом

Крім врегулювання конфлікту на Донбасі, у двосторонньому форматі делегації України й Росії на чолі з президентами Путіним і Зеленським провели переговори про нову угоду про постачання Україні російського газу, а також про транзит палива до Західної Європи. Конкретних результатів зустрічі немає, однак Зеленський заявив, що переговори вдалося розблокувати. Далі вони продовжаться на рівні експертів і задіяних компаній. Вочевидь, перемовини вдалося розблокувати через імовірний компроміс навколо питання тримільярдного боргу "Газпрому" перед "Нафтогазом". Цей борг виник після рішень Стокгольмського арбітражу. Йдеться про компенсацію за необґрунтовано завищені для України ціни на газ, порівняно з цінами для решти Європи і про занижені ціни на транзит. Москва наполягала, що перед підписанням нових контрактів на постачання і транзит газу українська сторона має відмовитися від претензій на гроші, присуджені міжнародним арбітражем. Як випливає зі слів президента Зеленського, компроміс може полягати у тому, що "Нафтогаз" погодиться взяти присуджені компенсації не грошима, а газом.

Часу на досягнення остаточних домовленостей вкрай мало: нинішній контракт на транзит спливає 31 грудня. Росії конче потрібна українська "труба", оскільки вона не встигла у заплановані терміни добудувати другу гілку обхідного газогону "Північний потік". Водночас з огляду на заплановану добудову цього об’єкту вже в першому півріччі наступного року, Москва не хоче підписувати довгостроковий контракт на транзит територією України. Київ натомість домагається підписання 10-річного договору. Президент Зеленський у Парижі висловив переконання, що сторони близькі до компромісного рішення і в цьому питанні.