Піррова перемога президента

Вибори відбулися у точній відповідності до сценарію Адміністрації президента: зручний закон про вибори, ухвалений торік з ініціативи Віктора Януковича і його команди, перетворив поразку партії влади на її перемогу. Партія регіонів, втративши порівняно із виборами 2007 року близько двох мільйонів виборців, завдяки новому закону отримає на два десятки більше депутатських мандатів. Це стало можливим, бо замість суто пропорційної виборчої системи в країні тепер діє зручна для влади «змішана» система.

У мажоритарних округах Партія регіонів отримала у півтора рази більше мандатів, ніж за партійними списками. Ще кілька десятків «провладних» кандидатів перемогли як «самовисуванці»у тих областях, де рейтинг правлячої партії є особливо низьким. Таким чином, разом із союзниками з Комуністичної партії, безпартійними і висуванцями дрібних провладних партій у Верховній Раді нового скликання пропрезидентська більшість налічуватиме близько 270 депутатів (при 226 необхідних).

Контроль над Радою: лише до 2015 року?

Опитані Deutsche Welle оглядачі не сумніваються у тому, що за нинішньої політичної ситуації комуністи і позафракційні депутати орієнтуватимуться на Адміністрацію президента. Утім, не варто прирівнювати цих депутатів до «президентської гвардії», зауважив у розмові з DW голова Центру політичних студій і аналітики Віктор Таран. «Якщо за списками Партії регіонів пройшли люди безпосередньо близькі до Януковича та Ахметова, то мажоритарники – це і люди Льовочкіна, і Клюєва, і Коломойського, і багатьох інших груп впливу. Вони ще свою гру зіграють», - прогнозує Таран, вказуючи на можливу зміну політичної ситуації із наближенням президентських виборів 2015 року.

У новітній історії українського парламентаризму достатньо прикладів, які підтверджують припущення Віктора Тарана: значна частина депутатів, передчуваючи імовірну зміну влади, перестає бути надійною опорою глави держави. Так було, зокрема, напередодні доленосних президентських виборів 2004 року. Тоді президент Кучма і його оточення, передчуваючи перемогу Віктора Ющенка на всенародних виборах, намагалися будь-якими методами зібрати більшість у дві третини голосів, аби змінити конституцію і обирати президента в парламенті. І хоча «все було домовлено», зрештою забракло шести голосів. Як відзначали тоді оглядачі, надто «різношерстими» були інтереси численних груп впливу. Так само як колись Леоніду Кучмі, сьогодні Віктору Януковичу важко буде контролювати Верховну Раду. Таким чином, реанімувавши «змішану» виборчу систему, яка діяла за Кучми, Янукович зіштовхнеться з тими самими труднощами, з якими мав колись справу його «політичний батько», кажуть експерти.

Небезпечна гра «сім’ї»

Українські олігархи, які вклали чималі гроші у нинішню виборчу кампанію, традиційно підтримують владу, яка дає гарантії збереження і примноження капіталу. Однак невдовзі ситуація може змінитися: у Януковича назріває конфлікт з представниками крупного бізнесу, зазначила у розмові з Deutsche Welle представниця німецького Фонду Фридриха Еберта в Україні Урсула Кох-Лауґвітц. «За роки при владі дуже стрімко зросли статки людей з близького оточення Януковича (В українській пресі це коло осіб на чолі зі старшим сином президента Олександром називають «Сім’єю» - прим. Ред.) Це може призвести до конфлікту зі «старими» олігархами. Адже збагачення відбувається внаслідок перерозподілу, тобто за рахунок інших. Важко спрогнозувати, який вплив на політичну ситуацію матимуть результати цього перерозподілу», - каже Кох-Лауґвітц.

Попри посилення авторитарних тенденцій в Україні, труднощі зі збереженням влади Віктору Януковичу і його партії прогнозує і експерт німецького Фонду Бертельсманна Корнеліус Охманн. Політолог називає перемогу Партії регіонів на нинішніх виборах «пірровою» і вказує на надзвичайно низку явку виборців, насамперед на Сході Україні – «базовому» регіоні партії влади. На думку Охманна, це свідчить про велике розчарування виборців Віктора Януковича. «Попри ув’язнення лідерів опозиції, опоненти влади отримали більше голосів виборців, ніж Партія регіонів. Це дає підстави сподіватися, що у довгостроковій перспективі процес демократизації може бути продовжено», - зауважує Охманн. Він прогнозує, що найбільш перспективним опонентом Віктора Януковича на майбутніх президентських виборах буде Віталій Кличко, який робить стрімку політичну кар’єру. Його нещодавно заснована партія УДАР з першої спроби потрапила до Верховної Ради і посіла третє місце, набравши майже 14 відсотків голосів.

Головний суперник влади – економіка

Про високі шанси на перемогу опозиційного кандидата на наступних президентських виборах говорять й інші опитані нами експерти. Хоча думки щодо того, чи буде це Віталій Кличко, чи перший номер виборчого списку «Об’єднаної опозиції» Арсеній Яценюк, різняться. Голова Лабораторії законодавчих ініціатив Ігор Когут, відповідаючи на запитання DW, зазначив, що сплутати всі карти опозиціонерам влада може, незадовго до президентських виборів випустивши з в’язниці Юлію Тимошенко. «Це може статися, якщо Яценюк і Кличко домовляться, ситуація виходитиме з-під контролю Януковича. Тоді Тимошенко можуть випустити, щоб зруйнувати домовленості в опозиційному таборі», - зазначає Ігор Когут. Соціолог Ірина Бекешкіна впевнена, що шанси перемогти Януковича мають всі провідні кандидати опозиції за винятком лідера радикальної «Свободи» Олега Тягнибока. «Але головний суперник Януковича – економіка. 2010 він переміг тодішнього прем’єра Юлію Тимошенко на президентських виборах лише завдяки економічній кризі», - переконана Бекешкіна.

Скрутні часи чекають на Україну і зараз. Як раніше повідомляла DW, невдовзі після парламентських виборів аналітики очікують суттєвої девальвації гривні. Аби продовжити співпрацю з МВФ, уряду доведеться проводити непопулярні реформи, зокрема, підвищувати ціни на газ для населення. Все це відбуватиметься на тлі уповільнення економічного зростання. 2012 року воно становитиме лише один, а 2013 – не більше трьох відсотків, прогнозують експерти ЄБРР. Водночас, зовнішній борг держави після проведення «Євро-2012» сягнув 73 відсотків ВВП. Повернення запозичень вимагатиме подальшого скорочення соціальних видатків. «Після виборів доведеться відповідати на всі ці виклики. Януковичу є над чим замислюватися і з приводу чого хвилюватися», - підсумовує Ігор Когут.