Мовний бліцкриг
3 липня 2012 р.
Опозиція закидає парламентській більшості порушення цілої низки норм регламенту під час ухвалення закону про державну мовну політику. В українській столиці організовано спонтанну акцію протесту. "Ухвалений парламентом закон "Про засади державної мовної політики" заснований на хибному тлумаченні Європейської хартії мов нацменшин та регіональних мов", – заявив в інтерв'ю DW співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. На його думку, закон спрямований на підтримку саме російської мови, яка не є ані вимираючою, ані такою, якій загрожують інші лиха. Захаров не вірить у впровадження ухваленого закону через високу вартість перекладу регіональними мовами офіційних текстів. "Коштів в державному бюджеті на це немає і не передбачається", – сказав Захаров.
Закон встанавлює, що державною мовою є українська. Водночас, за рішенням місцевої ради, в окремих випадках може застосовуватися мова національної меншини. Хоча засідання Верховної Ради та її комітетів, за законом, ведуться українською, доповідач може говорити й іншою мовою, в такому разі забезпечується переклад цього виступу. Крім того, у межах територій, де поширена регіональна мова, у роботі, діловиробництві та документації місцевих органів влади може використовуватися регіональна мова. Акти вищих державних органів ухвалюються державною (українською) мовою і офіційно публікуються державною, російською та іншими регіональними мовами.
Незважаючи на те, що робота над поправками до "мовного" законопроекту не була завершена, негайно ухвалити "мовний" закон запропонував лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов. Це викликало обурення опозиції та бійку навколо парламентської трибуни. Але перший віце-спікер Верховної Ради, комуніст Адам Мартинюк двічі ставив на голосування законопроект, який підтримало 248 депутатів.
Погрози революцією
Депутати від опозиції звинуватили більшість в голосуванні картками відсутніх депутатів. Серед них були названі імена Ріната Ахмєтова та Ігоря Палиці, який перебуває за кордоном. Згодом свою участь в голосуванні спростували віце-спікер Микола Томенко та двоє "регіоналів": Орест Муц та Петро Писарчук. Опозиціонери заявили, що з понад двох тисяч поправок до законопроекту жодна не була розглянута в парламенті. Опозиційні фракції відмовилися брати участь в засіданнях парламенту до кінця цієї сесії. Кілька депутатів від НУНС на чолі з В'ячеславом Кириленком почали встановлювати намети на ґанку Українського дому та оголосили голодування протесту із закликом до президента Януковича не підписувати ухвалений закон.
Навколо них почали збиратися представники націоналістичних та націонал-демократичних партій та активісти громадських організацій. Голова київського осередку партії "Свобода" Андрій Іллєнко сказав DW, що противники "мовного" закону збираються тут, аби зірвати призначену на середу прес-конференцію президента Януковича. Він заявив, що вже наступного дня його однопартійці почнуть "різноманітні акції протесту" по всій Україні. "Ми готуємося до революції, бо ця влада вже перейшла всі межі", – заявив Іллєнко.