Чому український інтернет визнали лише "частково вільним"
6 листопада 2019 р.
Інтернетом в Україні у першому кварталі 2019 року принаймні раз на місяць користувалися близько 64 відсотків населення. Трохи більше 60 відсотків із них заходять в інтернет з мобільних пристроїв. І це при тому, що 57 відсотків населення в Україні мають смартфони, ідеться у звіті "Свобода в мережі 2019" організації Freedom House. Якщо рівень свободи ринку телекомунікацій, технічна і фінансова доступність інтернету в Україні були оцінені експертами Freedom House досить високо, то різні прояви цензури і самоцензури у мережі суттєво знизили загальну оцінку країни.
Самоцензура і тролі
Окремий пункт звіту присвячений питанню самоцензури, до якої, на думку експертів Freedom House, вдаються як інтернет-журналісти, так і пересічні користувачі мережі. Це стосується, зокрема, тем, "безпосередньо пов'язаних із патріотизмом, сепаратизмом, тероризмом та Росією". Іще більш яскраво застосування самоцензури виражене у підконтрольних проросійським сепаратистам районам Донбасу. Там "користувачі соцмереж та журналісти, які висловлюють проукраїнські погляди, зазнають залякувань та насильства", йдеться у звіті.
"В українському інтернет-просторі активно працюють проплачені коментатори та тролі", - стверджують автори звіту Freedom House. Їхніми послугами, згідно зі звітом, користується значна кількість українських політиків. Крім того, до політичних кампаній в Україні часто залучають популярних блогерів, які поширюють замовну інформацію та коментарі, йдеться у звіті.
Окрему увагу експерти Freedom House приділили маніпуляціям в інтернеті в інтересах Росії. "Неправдива чи така, що навмисно вводить в оману, інформація з дружньою до Кремля риторикою регулярно поширюється в інтернеті у новинних повідомленнях, розрахованих на російськомовних українців", - ідеться у звіті. Його автори наводять приклад того, як у cічні 2019 року адміністрація Facebook повідомила про видалення 107 сторінок, груп та облікових записів у Facebook, а також 41 акаунт в Instagram, "через залучення до скоординованої неавтентичної поведінки в рамках мережі, створеної у Росії, яка діяла в Україні". Ці профілі, представляючись українцями, "публікували записи про місцеві новини в Україні, час від часу поширюючи певну політичну риторику". Звертають увагу автори звіту і на, зокрема прокремлівських, тролів, "які вдають із себе відданих патріотів України або націоналістів, намагаючись посіяти недовіру в українському суспільстві".
Мовний закон і переслідування
Критично експерти Freedom House відгукуються і про мовний закон, який був прийнятий в Україні 2018 року. Через те що він зобов'язує сайти мати україномовні версії, інформаційний простір в інтернеті "для значної частини російськомовного населення України, а також інших мовних меншин, таких як етнічні угорці та кримські татари", може звузитися.
Особливо низьку оцінку експертів Freedom House Україна отримала за переслідування громадян через їхню діяльність в інтернеті. За оцінками громадської організації "Платформа прав людини", чиї дані наводяться в звіті, українські суди розглянули 118 кримінальних справ, які стосувалися поширення пропаганди в інтернеті в період з 2014 року по 2018 рік. Утім, понад 80 відсотків справ закінчувалися не пов'язаними з позбавленням волі вироками. Водночас декого таки відправляли за ґрати за розміщення проросійських постів у соцмережах. Так само притягалися до відповідальності інтернет-журналісти та блогери і де-факто владою самопроголошених "ДНР" і "ЛНР", відзначається у звіті.
Відзначили автори звіту і втручання влади в приватне життя українських журналісток Наталії Седлецької та Христини Бердинських у 2018 році. Вони також цитують дані українського Інституту масової інформації, який зафіксував 2018 року 235, а в першій половині 2019-го 116 випадків порушення свободи слова в країні. "Залякувань у першу чергу зазнають журналісти проєктів журналістських розслідувань, які висвітлюють інформацію про корупцію серед високопосадовців", - ідеться у звіті. Згадують автори звіту і про напад і як результат – смерть журналіста Вадима Комаров, а також стеження за репортерами проєктів журналістських розслідувань "Схеми" та "Бігус.інфо".
Наслідки конфлікту на Донбасі
Значною мірою на зниження рейтингу свободи в інтернеті вплинули наслідки конфлікту на Донбасі, зауважують укладачі звіту. "Влада з обох сторін конфлікту на Донбасі вдається до цензури в інтернеті з порушенням міжнародних норм", - ідеться у звіті. Зокрема, його автори звертають увагу на те, що українська влада обмежує доступ до кількох російських інтернет-платформ, зокрема, "ВКонтакте", "Одноклассники", "Яндекс" та Mail.ru, а також сайтів, яким приписують російську пропаганду. Водночас де-факто влада самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" блокує українські сайти, зазначають експерти Freedom House. Утім, як зазначається у звіті, перевірки демонструють, що цензура по обидва боки конфлікту на Донбасі працює непослідовно, і багато операторів доступ до "заборонених" сайтів не блокують.
Критикують у Freedom House, зокрема, той факт, що блокування доступу до тих чи інших сайтів здійснюється у непрозорий спосіб. "Жодних офіційних настанов щодо порядку застосування санкцій до російських та сепаратистських сайтів так і не було видано", - зазначається у звіті. А "підстави для блокування сайтів та видалення контенту в "ДНР" та "ЛНР" автори звіту взагалі називають "незрозумілими".
Погрози і цькування
Зазнавали переслідувань в інтернеті в Україні й представники ЛГБТІ+ спільноти, відзначають автори звіту. Це стосується як заманювання через інтернет на зустрічі і зрештою побиття геїв та лесбійок, так словесного цькування, якого, згідно зі звітом, зазнавали понад 50 відсотків представників ЛГБТІ+.
Нуль балів із шести можливих Україна отримала за пунктом, у якому йдеться про кібератаки. У звіті зазначається, що "під час президентських виборів у березні 2019 року Україна зіткнулася з хвилею кібератак, організованих із Росії, які були переважно спрямовані проти Центральної виборчої комісії", а у 2018 році країну накрила "хвиля менш масштабних кібератак".