Реформа СБУ: як "вкоротити довгі руки" спецслужбі?

Ще на 25-річчя створення Служби безпеки України (СБУ), яке відзначали у березні, президент України Петро Порошенко пообіцяв докорінно реформувати це відомство. У виступі під час урочистостей у центрі спецоперацій в Київській області Порошенко тоді запевнив, що вже незабаром окремі функції СБУ будуть передані іншим правоохоронним органам: Національному антикорупційному бюро (НАБУ), Державному бюро розслідувань (ДБР) та Національній поліції. Натомість СБУ залишиться головним контррозвідувальним відомством країни, наголосив президент. За його словами, найближчим часом Рада національної безпеки і оборони (РНБО) розгляне відповідну концепцію реформування служби, складену згідно із стандартами НАТО.

Відтоді ця тема зникла з поля зору громадської уваги, але у ЄС про неї не забули. Цього тижня голова представництва Євросоюзу в Україні Хюг Мінгареллі вирішив нагадати українським можновладцям про обіцяне. "СБУ значною мірою є нереформованою. Важливо якнайшвидше забезпечити те, щоб СБУ зосереджувалася на контррозвідці та протидії тероризму, а також припинити ту її діяльність, яка доручена (іншим) правоохоронним органам", - заявив Мінгареллі, додавши, що одним із видів такої діяльності є боротьба із корупцією.

Служба "на всі руки"

Із тим, що СБУ необхідно позбавити непритаманних їй функцій, згодні навіть деякі колишні співробітники служби. Так екс-заступник голови СБУ, а нині член експертної ради київського Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Олександр Скіпальський згадує у цьому контексті боротьбу із контрабандою та організованою злочинністю. За його словами, такі злочини мають цікавити спецслужбу лише з огляду на те, що вони становлять поживне середовище для агентурної роботи іноземних розвідок. "Але боротьба із цими злочинами не має бути відповідальністю СБУ", - зазначає експерт.

Подібної думки дотримується і головний експерт групи "Антикорупційна реформа" Реанімаційного пакету реформ Олександр Лємєнов. За його словами, Служба безпеки не може займатися корупційними злочинами через те, що більшість із них просто не входить у сферу відповідальності СБУ, а її співробітники не мають достатньо компетенції для фахового розслідування, особливо в разі, коли йдеться про правопорушення у фінансовій сфері. "Та попри це вони реєструють провадження за злочинами, які не можуть бути для них підслідними", - розповідає Лємєнов.

Така "самодіяльність" має свої наслідки. За словами виконавчого директора київського Центру економічної стратегії Гліба Вишлінського, СБУ іноді виступає як інструмент тиску у суперечці великих бізнес-груп або самостійно займається різновидом "державного рекету", про випадки якого останнім часом часто можна почути у IT-сфері. Так, голова наглядової ради Української асоціації венчурного та приватного капіталу UVCA Андрій Колодюк говорить про близько 50 випадків неправомірних обшуків в IT-компаніях за останній рік. Річний звіт Ради бізнес-омбудсмена за 2016 рік показує, що кількість скарг на СБУ у порівнянні з попереднім роком зросла майже втричі - з семи до 20 скарг. Це найбільші темпи в порівнянні з усіма іншими державними інституціями.

Водночас співробітники СБУ стали фігурантами низки гучних журналістських розслідувань, які показують їхні коштовні маєтки та автомобілі. Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін запевняє - рівень життя керівного складу Служби безпеки не відповідає формальним доходам. Він вимагає оприлюднення досі засекречених декларацій цих посадових осіб. Скіпальский називає нинішній стан СБУ не інакше як "занедбаним" з точки зору моралі.

Забута реформа

Слова Мінгареллі - це не перше нагадування західних партнерів Києва про необхідність пришвидшити реформу Служби безпеки. Так, у лютому директор Офісу зв’язку НАТО в Україні Александер Вінніков висловив очікування, що президент Порошенко затвердить концепцію реформування СБУ, яка була завершена ще в липні торік. Для її розробки у січні того ж року була створена міжнародна консультативна група, у яку, згідно з інформацією на сайті Служби безпеки, ввійшли представники Консультативної місії ЄС з реформування сектора цивільної безпеки, іноземні радники при Офісі зв’язку НАТО в Україні, співробітники Центру інформації і документації НАТО в Україні, інших міжнародних організацій, а також провідні іноземні та вітчизняні експерти у цій сфері.

Серед основних рис цієї концепції, як того і очікували експерти, є зміна підслідності низки злочинів, які відійдуть до компетенції НАБУ, ДБР та Національної поліції. Також йдеться про підсилення контррозвідувальної діяльності та розвиток агентурної мережі і створення механізму контролю за СБУ з боку громадськості та парламенту. Але, на думку опитаних DW експертів, ключову роль відіграватиме саме перший аспект. "Якщо забрати у Служби безпеки нерелевантні функції, це дозволить сконцентрувати сили на дійсно важливих питаннях контррозвідувальної та антитерористичної діяльності а також зменшить вірогідність використання відомства як інструменту політичного тиску", - пояснює Лємєнов.

Та попри те, що документ було створено майже рік тому, він досі перебуває на затвердженні РНБОУ і не отримав схвальної візи президента. Скіпальський пояснює це бажанням відповідальних за реформу осіб тримати усі процеси під особистим контролем. За словами експерта, цим "грішить" як голова РНБО Олександр Турчинов, так і президент Петро Порошенко та його підлеглі. Втім, Скіпальський покладає надії на те, що тиск західних партерів все ж допоможе зрушити реформу з місця. "Усвідомлення можновладцями того факту, що Україну можуть звинуватити у невиконанні зобов’язань перед ЄС та іншими міжнародними структурами - є однією із передумов змін у СБУ", - впевнений він.