Реформа прокуратури: провал через компроміси

В Україні до роботи приступили керівники місцевих прокуратур, яких на посади відбирали незалежні конкурсні комісії. Це результати першого важливого етапу реформи системи прокуратури. Адже тепер нові обрані керівники формуватимуть органи прокурорського самоврядування, які призначатимуть та звільнятимуть співробітників у всій системі.

Старі нові прокурори

Як відомо, соціологічні опитування свідчать, що українці вважають прокуратуру одним з найкорумпованіших органів у країні. Аби органи прокурорського самоврядування формували нові люди, які раніше не працювали у прокуратурі, було ініційоване трьохетапне конкурсне тестування претендентів на керівні посади місцевих прокуратур на знання законодавства, а також загальні та психологічні здібності. Проводити його взявся молодий заступник генпрокурора Давід Сакварелідзе, на якого суспільство покладало надії з проведення швидких радикальних реформ, зокрема в системі прокуратури. Однак в середині вересня його призначили прокурором Одеської області, і Сакварелідзе "відійшов" від реформи, зосередившись здебільшого на роботі в цьому південному регіоні.

Тим часом у Києві конкурсна комісія завершила відбір претендентів на вакансії керівників місцевих прокуратур і подала їх на розгляд генеральному прокурору Віктору Шокіну. "За результатами тестування генпрокурору було подано 462 особи. Зовнішніх представників було 14, що фактично становить три відсотки від загальної кількості кандидатів", - зазначив під час брифінгу прокурор Генеральної прокуратури України (ГПУ) Владислав Куценко. 15 грудня генпрокурор обрав з поданих кандидатів та призначив 154 керівники місцевих прокуратур. Не відбулось призначення лише керівника однієї з одеських місцевих прокуратур у зв’язку із судовими спорами.

"Генеральним прокурором не було призначено жодного зовнішнього кандидата, тобто осіб, які раніше не працювали в прокуратурі. 84 відсотки з призначених раніше обіймали посади керівників районних прокуратур. Більшість з них працювала в тому числі з 2010 року. На них не поширюються норми закону про люстрацію, оскільки на цьому рівні під дію цього закону підпадали лише прокурори, які працювали в Києві", - повідомив в ефірі Громадського радіо заступник генпрокурора Віталій Касько - соратник Сакварелідзе, який разом з ним ініціював у ГПУ справу так званих "діамантових прокурорів".

Те, що реформа прокуратури провалилась ще на початковому етапі, підтвердив DW експерт Центру політико-правових реформ Олександр Банчук. Він був одним із ініціаторів нового закону про прокуратуру, яким і передбачене поетапне реформування прокурорських органів в Україні. "Хоча конкурсні комісії рекомендували Шокіну нових людей, яких у запропонованих списках було три відсотки, він вибрав виключно тих, хто вже працював у прокуратурі. Тепер вони обиратимуть свої органи самоврядування і навряд чи там будуть також нові люди. Це фактично цементування старої системи", - зауважив Банчук.

Згубний компроміс

Експерт наголошує, що претензій до проведення відбіркових конкурсів немає. Їхня робота була прозорою і плідною, а збій у реформі стався тоді, коли у квітні цього року Верховна Рада проголосувала за законопроект, одним з авторів якого був лідер фракції "Блоку Петра Порошенка" Юрій Луценко. Цей законопроект начебто мав лише відтермінувати введення в дію закону про прокуратуру до липня 2015 року, але фактично заклав міну уповільненої дії, каже Банчук.

"Це був законопроект генпрокурора, який лише вніс Луценко. Він був компромісом між радикальними змінами, які пропонував Сакварелідзе, і старою командою генпрокуратури, який приніс тепер такі наслідки реформи. Це підтвердження того, що компроміси зі старою командою нічого нового не дають", - вважає експерт Центру політико-правових реформ. За запропонованими тоді змінами, відбірковий конкурс проводився лише на керівні посади в місцеві прокуратури, а особовий склад просто перепризначили, скоротивши його чисельність, Однак саме там, переконаний Банчук, й могло відбутись найбільше оновлення кадрів.

Прокурор - друг?

Разом з тим ГПУ звітує, що всі призначені керівники, хоч раніше і працювали в системі, але готові змінюватися. За інформацією Владислава Куценка, майже 70 відсотків новопризначених місцевих прокурорів - це люди до сорока років. "Ми значно омолодили склад. Хоча головна мета реформи не лише омолодити, а повернути довіру суспільства до правоохоронців, аби прокуратура припинила бути каральним органом в очах простих людей і допомагала проведенню слідства, надавала послуги суспільству, і прокурор став фактично другом", - наголошує Куценко.

Разом з тим експерти відзначають, що після трирівневого тестування на керівних посадах у місцевих прокуратурах працюватимуть виключно кваліфіковані люди, оскільки конкурсні завдання були досить складними. "Це був серйозний конкурс. І хоч є нарікання, що більшість людей зі старої системи, але після всього, що відбулося, вони не піддаватимуться тиску згори і не діятимуть старими методами", - вважає науковий консультант з правових питань Центру Разумкова Віктор Мусіяка. При цьому аналітики зауважують, що спроби тиску на місцевих прокурорів з ГПУ в Києві будуть. Тому було б доречним, аби хоч якось врятувати реформу системи прокуратури в Україні, провести конкурсний відбір хоча б на керівні посади у генеральній прокуратурі. Втім, чи погодяться на це в ГПУ?