Реформування Верховної Ради - лише грошей недостатньо

Європейський Союз і Програма розвитку Організації Об'єднаних Націй (ПРООН) запустили проект реформування Верховної Ради вартістю в 1,3 мільйона євро. Презентація нового проекту ЄС/ПРООН "Рада за Європу" відбулася у четвер, 17 червня, у Києві. "Це дуже важливий проект, спрямований на підтримку української Верховної Ради, реформу внутрішньої структури і якість українського законодавства", - заявив під час презентації посол ЄС в Україні Ян Томбінський.

Ключові пріоритети проекту - посилити здатність Верховної Ради розробляти якісне законодавство, а також підвищити професійні якості співробітників секретаріату й апарату парламенту. Цей документ також передбачає запровадження нової моделі підготовки законопроектів, реструктуризацію й оптимізацію функціонування парламентських комітетів, впровадження інструмента участі громадян у законодавчих процесах.

Проект буде реалізовуватися ПРООН спільно з Європарламентом (ЄП) на підставі угоди про співпрацю в адміністративній сфері. Як повідомив Томбінський, до роботи над ним залучать місцевих і міжнародних експертів.

52 кроки до демократичного парламенту

В основу проекту "Рада за Європу" лягли експертні висновку місії ЄП щодо оцінки потреб у реформуванні роботи Верховної Ради, яка працювала у Києві минулого року під керівництвом екс-президента ЄП Пета Кокса. Звіт місії, до якого увійшли 52 рекомендації, презентували у Брюсселі в лютому під час "Українського тижня" у ЄП. Експерти запропонували, зокрема, значно посилити парламентський контроль та координацію між Кабміном, Адміністрацією президента та Верховною Радою, а також ранжувати законопроекти за важливістю таким чином, щоб ухвалення звичайних законів відбувалось простою більшістю від присутніх у сесійній залі депутатів за умови наявності кворуму.

При цьому парламент має запровадити процедуру відбору лише 20 законопроектів, ініційованих народними депутатами, які в подальшому розглядатимуться Радою. Місія Кокса також рекомендувала якнайшвидше врегулювати статус парламентської опозиції, зменшити кількість парламентських комітетів з 28 до 20 та забезпечити у них пропорційне представництво нардепів. Окрім того, європейські експерти наполегливо радили розробити кодекс поведінки народного депутата та започаткувати роботу інституту парламентських приставів.

Проте голова Верховної Ради Андрій Парубій, виступаючи під час презентації проекту "Рада за Європу", висловився проти запровадження інститут приставів. Він вважає, що депутати здатні самоорганізуватися для того, щоб стежити за правопорядком у парламентській залі. Він наголосив, що з такою ініціативою до нього нещодавно звернулися представники різних фракції у Раді. "Мені здається, що на цьому етапі не за допомогою інституту приставів, а саме за допомогою самоорганізації депутатів можливо забезпечити в залі атмосферу парламентаризму, що дасть можливість уникнути будь-яких протистоянь", - зазначив Парубій.

Успіх залежить від самих українців

Реальним викликом для проведення реформ у Верховній Раді буде переконати у їхній необхідності тих українських депутатів, котрі скептично налаштовані щодо перетворень і не мають бажання чи мотивації імплеменувати реформи. Таку думку в інтерв'ю DW висловила естонська євродепутатка, членкиня делегації Європарламенту зі співпраці з Україною Кая Каллас.

Євродепутатка також наголосила, що Євросоюз, зокрема ЄП, не повинен бути центральною силою, яка стоїть за реалізацією рекомендацій західних експертів. "Реформи у Верховній Раді будуть успішними лише тоді, якщо воля імплементувати їх народжується в межах тієї інституції, на роботу якої вони впливатимуть", - вважає Каллас.

Вона також повідомила, що ЄП буде детально відстежувати прогрес реформування Ради. "Але зі свого боку ми можемо зробити дуже мало, хіба що висловлювати нашу підтримку та в разі потреби надавати належні експертні оцінки та поради. Реальна робота має бути зроблена самим українцями", - наголосила євродепутатка.