Російський рубль у допомогу Ассадові?
5 серпня 2012 р.
Заклики генсека ООН Пан Гі Муна, компромісні пропозиції спецпосланця Кофі Аннана, міжнародні санкції проти сирійської владної верхівки - цей тиск на президента Башара Ассада досі не приніс очікуваних результатів. Влада Росії та Китаю навіть через 18 місяців після початку повстання проти сирійського режиму не відвернулася від Ассада.
Тим часом сирійський уряд стає дедалі залежнішим від Росії не лише політично, але й економічно. Згідно з повідомленнями ЗМІ, уряд у Дамаску на початку серпня звернувся до своїх російських союзників з проханням про надання фінансово-економічної допомоги. Таким чином сирійські урядовці прагнуть мінімалізувати наслідки економічних санкцій, які відбилися, зокрема, на масштабах експорту сирійської нафти.
Сирійський віце-прем’єр Кадрі Джаміль на переговорах у Москві особливо нарікав на дефіцит пального, зокрема дизельного. Згідно з повідомленням агентства РІА Новини, у Москві обіцяли подумати над проханням сирійської сторони. Оглядачі припускають, що сирійський уряд уже майже вичерпав свої валютні резерви, які оцінюються на рівні 14 мільярдів доларів.
Інтереси Росії
"Росія взяла на себе завдання допомогти Сирії у розв’язанні поточної економічної ситуації", - заявив Джаміль. Але від цієї підтримки виграє не лише Дамаск - Росія тут теж переслідує власні цілі. "Росія прагне зміцнити свої позиції на Близькому Сході. Це один з тих небагатьох регіонів, де Росія ще має серйозний вплив", - каже ветеран німецької дипломатії Ґергард Фульда, який тривалий час працював послом в арабських країнах.
Сьогодні Сирія залишається однією з небагатьох країн регіону, де Росії вдалося зберегти свій вплив, що в радянські часи охоплював ледь не половину арабського світу. З поваленням режиму Муаммара Каддафі у Лівії цей вплив значно звузився.
Озброєння для сирійського режиму
Накладаючи вето у Раді Безпеки ООН на всі резолюції щодо Сирії, Росії досі вдавалося зупиняти всі спроби міжнародної спільноти інтенсифікувати кампанію, яку веде тамтешня опозиція проти режиму Ассада. Багатьох це не дивує: протягом десятиліть Росія постачала озброєння до Сирії. В обмін на це Сирія надає Росії безперешкодний доступ до своєї морської військової бази у портовому місті Тартус. Без цього порту морські можливості Росії обмежились би базами на Чорному морі - серйозний удар по амбіціях Москви, яка віддавна прагнула закріпитися й на Середземномор’ї.
Російська підтримка сирійського режиму зумовлена ще й політичними страхами. "Однією з альтернатив Ассаду може стати те, що до влади прийде фундаменталістський уряд на чолі із сунітами", - розмірковує Фульда.
Так само як і Китай, Росія націлена на обмеження впливу Заходу та його союзників у регіоні. Саме тому Москва співпрацює не лише з Сирією, але з її найближчим союзником - Іраном. Порушення прав людини у Сирії Кремль не турбують, тож, можна й рублем допомогти.