Сепаратизм по-донецьки

Люди, які називають себе представниками громадських організацій, в захопленому будинку облдержадміністрації в понеділок, 7 квітня, утворили так звану "народну раду Донецької області". І першим рішенням сепаратистів став акт про суверенітет так званої "Донецької народної республіки".

Серед основних вимог "народної ради " - визнання нелегітимності влади в Києві, зміна політичного курсу, зокрема анулювання Угоди про Асоціацію з ЄС та відкликання заяв щодо необхідності вступу до НАТО. Ще одна вимога - федеративний устрій України. Щоправда, вимоги формуються доволі ситуативно і хаотично, зауважують оглядачі. Приміром, вимога про федералізацію Донбасу змінилася на визнання суверенітету Донецької народної республіки і проведення референдуму з цього приводу не пізніше 11 травня.

"Утім, все залежить, від реакції Києва на наші вимоги", - сказав Deutsche Welle один з активістів проросійських акцій в Донецьку, який не побажав назвати своє ім'я. Він розповів, що був обраний до складу народної ради Донецької області. За його словами, загалом ця рада складається з представників близько 30 проросійськи налаштованих організацій.

"Виконання замовлень Росії"

На тлі заяв у ЗМІ, що сепаратисти діють за гроші чи під керівництвом російських спецслужб, цей чоловік стверджує, що працює за ідею, і не знає таких, хто б мітингував за гроші. "Я чув закиди, що, мовляв, наші акції проплачуються Росією чи Януковичем, тільки грошей ніяких особисто я не бачив, так само, як і громадян Росії серед нас". За словами співрозмовника, нині серед тих, хто захоплює державні приміщення, фактично немає ніяких лідерів чи людей з відомими прізвищами. "Принаймні, ми не хочемо, щоб чиєсь прізвище з наших активістів стало відомим і ця людина повторила долю Губарєва", - розповів співрозмовник DW.

Натомість політичний аналітик обласного КВУ Олександр Клюжев переконаний, що сепаратисти відпрацьовують російські гроші і мають суто фінансову мотивацію. "Ці маловідомі персонажі просто виконують замовлення Росії. І в цьому є прямий взаємозв’язок з подіями в Криму. Там теж все починалося з радикальних дій в умовах, коли більшість населення навіть не здогадувалася, до чого це може привести", - зазначив експерт в інтерв'ю DW.

Проросійські настрої та сепаратизм

Він також додав, що проросійські настрої справді мають перевагу в регіоні, але це не рівнозначно сепаратизму, адже далеко не всі симпатики Росії готові жити у придністровському варіанті розвитку подій. За його словами, найбільша небезпека полягає в тому, що населення сходу України, не має досвіду політичної боротьби, відстоювання своїх інтересів. І тут, на тлі загальної пасивності населення, навіть маленька група радикалів може реалізувати будь-який сценарій, каже експерт.

Як відомо, виконувач обов'язків президента України Олександр Турчинов заявив, що приміщення облдержадміністрації у Донецьку, так само як і в Харкові та Луганську, захопили сепаратистські угруповання, які координуються російськими спецслужбами.

Хто ці люди?

Станом на понеділок, 7 квітня, приміщення облдержадміністрації в Донецьку було заблоковано групою у складі 200 людей. Крім того, у будівлі СБУ забарикадувалися ще приблизно 100 молодиків. Таку інформацію оприлюднив заступник прокурора Донецької області Олександр Лівочка.

Утім, на запитання Deutsche Welle він відмовився називати прізвища зловмисників, пояснюючи це таємницею слідства. "Там є і судимі, і є такі, що перебувають в стані алкогольного сп’яніння. Утім, про якісь адресні звинувачення казати зарано. Ми намагаємося домовитися, щоб люди звільнили приміщення без застосування з боку правоохоронців фізичної сили", - зазначив прокурор журналістам. За даними прокуратури Донецької області, осіб, причетних до масових заворушень у Донецьку, встановили.

Водночас низка громадських організацій, зокрема Комітет патріотичних сил Донбасу виступили з різкою критикою бездіяльності місцевої влади та правоохоронців, назвавши їхню поведінку "неадекватною". Донецький соціолог Ярослав Паско не виключає, що дестабілізація вигідна місцевій еліті. Таким чином, на його думку, можна вести торги з Києвом і вимагати все більше і більше преференцій для себе під виглядом федералізації. З іншого боку, звичайно, пріоритетними залишаються й інтереси Росії, яка не хоче втрачати Україну, як зону свого впливу, зазначає експерт.