Сесія ПАРЄ: Проросійські лобісти свого не домоглися

За результатами роботи осінньої сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Київ отримав міжнародні документи, які можуть стати вагомим аргументом під час переговорів різних рівнів щодо врегулювання ситуації на сході України та деокупації Криму. Так, буквально за годину до голосування у сесійній залі, яке відбулось 12 жовтня, українська делегація внесла до текстів резолюцій "Політичні наслідки російської агресії в Україні" та "Юридичні засоби проти порушень прав людини на українських територіях, які перебувають поза контролем української влади" кілька важливих поправок. І ці поправки були підтримані більшістю депутатів.

Таким чином резолюції стали значно критичнішими щодо Росії. У документах підтверджується військова присутність Росії на українській території, де-факто контроль російської влади над окупованими територіями, неможливість негайного проведення виборів на Донбасі. Резолюції містять також заклик до міжнародної спільноти зберігати економічні санкції проти Росії доти, доки територіальна цілісність України не буде відновлена.

Водночас у резолюції "Політичні наслідки російської агресії в Україні" наголошується, що лише демократична Україна з ефективними і стабільними інституціями, яка здолала корупційну й олігархічну систему, стане сильною, здатною зупинити зовнішню агресію та відновити мир. У тексті наголошується, що Росія прагне продовжувати конфлікт на Донбасі, щоб таким чином посилити нестабільність України, насаджуючи водночас гібридні загрози решті Європи. Під час дебатів чимало депутатів, наголошуючи на неприйнятності дій Росії, називаючи її агресію проти України війною та порушенням міжнародного права, звертали увагу й на те, що українська влада не демонструє відданості реформам.

Правила існують, щоб їх змінювати?

На нинішній сесії ПАРЄ та в її кулуарах спалахнули дискусії навколо питання про подальшу долю російської делегації. Делегація РФ у 2014 році була позбавлена права голосу через анексію Криму і війну на Донбасі. Потім санкції проти РФ продовжували ще двічі. На знак протесту Держдума відмовилась надсилати свою делегацію для участі в сесіях у Страсбурзі. Передумовою ж для повернення права голосу російській делегації є виконання Москвою низки вимог, які містяться в резолюціях ПАРЄ. Жодну з 22 таких вимог Кремль, однак, досі так і не виконав.

Ще в перший день сесії президент Парламентської асамблеї Ради Європи Педро Аграмунт на засіданні Бюро ПАРЄ запропонував змінити правила регламенту, які б дозволили російській делегації повернутися наступного року. Його в цьому підтримали впливові депутати деяких політичних груп.

Зокрема, пропонується ускладнити процедуру позбавлення повноважень національної делегації. Для того, аби поставити під сумнів повноваження національної делегації, нині необхідно не менше 20 депутатів. Це правило хотіли змінити таким чином, щоб ініціювати процедуру перегляду повноважень могла третина присутніх депутатів або не менше 20 відсотків від загальної кількості членів асамблеї, що, фактично, робить оскарження неможливим.

"Замірювання температури" в політичних групах

Проте члени Бюро ПАРЄ з пересторогою поставилися до цих пропозицій і вирішили спочатку "заміряти температуру" з цього питання на засіданнях політичних груп.

"Ми не можемо змінювати правила заради однієї країни, ні заради Росії, ні заради Німеччини, ні заради будь-якої іншої, це неможливо! І група Європейської народної партії єдина в цій позиції", - сказав у розмові з DW депутат з Німеччини Аксель Фішер. За його словами, правила ПАРЄ можуть мінятися, але не на догоду якійсь одній країні і не так швидко, бо зміна регламенту потребує проведення "широкої та відкритої дискусії, з врахуванням всіх висловлених пропозицій".

Британський депутат-соціаліст Алан Міл зауважив, відповідаючи на запитання DW, що 90 відсотків членів групи соціалістів висловилися проти "такої зміни регламенту, бо це підірве нашу об’єктивність як парламентарів". Представник групи консерваторів Роберт Уолтер з Великобританії також вважає, що "неправильно міняти правила лише тому, що це зручно для однієї делегації однієї конкретної країни".

"Ліві" - на боці Москви

З опитаних DW депутатів лише представник лівих сил у ПАРЄ, німецький депутат Андрєй Гунко підтримав ідею зміни правил. "Наша група вважає такий шлях хорошим способом вирішити проблему і повернути російську делегацію в асамблею", - сказав він у розмові з DW. Він наголосив, що його колеги вважають, що аргументом на користь такого кроку "є новообраний парламент РФ і його нова делегація до ПАРЄ, якій неможна відмовляти у співпраці".

Проте навіть у групі лівих дійшли висновку, що "зміни до регламенту на вимогу однієї країни не є правильним". "Але ми продовжимо шукати шляхи, щоб повернути російську делегацію в ПАРЄ", - сказав Гунко.

Дострокова відставка президента ПАРЄ

Ініціатива стосовно зміни регламенту, з якою виступив президент ПАРЄ Педро Аграмунт, наразилась на жорстку критику з боку української делегації. Як повідомив DW український депутат Олексій Гончаренко (ЕРР), делегація Верховної Ради пропонує винести на розгляд політичних груп питання про дострокову відставку президента ПАРЄ Аграмунта за неналежне виконання обов’язків та упередженість. "Поки що це лише усна ініціатива, але якщо вона знайде підтримку у колег по ПАРЄ і буде зареєстрована як письмова, то голосування за відставку Аграмунта можливе вже під час січневої сесії", - зауважив Гончаренко.

Литовський депутат, колишній голова регламентного комітету ПАРЄ Егідіус Варейкіс визнав, що не знає, чи існує процедура дострокової відставки керівника ПАРЄ. "Але якщо вона є, то її можна реалізувати, це демократія", - сказав він у коментарі DW, проте наголосив, що такого ще в історії ПАРЄ не траплялося.