Скасування "незаконне збагачення": амністія хабарників?

Конституційний суд України (КС України) визнав неконституційною статтю 368-2 Кримінального кодексу України (ККУ), яка передбачала покарання чиновників за незаконне збагачення. Своє рішення суд пояснив тим, що ця стаття порушує принцип презумпції невинуватості та неприпустимості притягнення особи до відповідальності "за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів". 

Відповідне подання до Конституційного суду ще в грудні 2017 року направили 59 народних депутатів. Частина з них "проходять" у кримінальних справах за цією статтею. При цьому понад 20 підписантів конституційного подання у 2014 році голосували за статтю 368-2 саме в цій редакції. Рішення Конституційного суду - обов’язкове і не підлягає оскарженню.

Замість 10 років - на волю

Стаття про незаконне збагачення з’явилася у ККУ ще в 2011 році, але фактично була "мертвою". У 2014-му її доопрацювали і з наступного року вона почала діяти. Це було однією з вимог Євросоюзу для отримання Україною "безвізу", а також одним із зобов’язань України перед Міжнародним валютним фондом. Експерти вже попереджають, що скасування цієї статті може призвести до припинення співпраці з МВФ. Адже порушення одного з важливих зобов’язань попередніх років, навіть у разі повного виконання нинішніх зобов’язань, може спричинити відмову у фінансовій допомозі. Офіційної реакції МВФ ще немає.

Згідно зі статтею 368-2 ККУ, чиновник міг сісти за ґрати на строк від 2 до 10 років з конфіскацією майна, якщо він набув у власність майно або грошові кошти, а законність підстав набуття цих активів не підтверджено доказами. Це саме стосується і передачі чиновником майна або грошей будь-якій іншій особі.

Рішень суду за цією статтею не було взагалі, але є понад півсотні кримінальних справ, які розслідуються Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) або вже передані до суду. Генпрокурор України Юрій Луценко каже, що для нього рішення КС України не стало несподіванкою. "Юристи називають такі статті "мертвими". Тобто такими, які не можна застосувати на практиці", - прокоментував Луценко.

У незаконному збагаченні підозрюють, зокрема міністра інфраструктури Володимира Омеляна, лідера Радикальної партії Олега Ляшка, колишнього військового прокурора Костянтина Кулика, колишнього керівника Державної фіскальної служби Мирослава Продана, а також багатьох народних депутатів.

Повна амністія корупціонерів

Декриміналізація незаконного збагачення означатиме повну амністію для абсолютно всіх посадовців зі сумнівними статками і практично нівелює всю антикорупційну реформу в Україні. Так вважають представники 11 антикорупційних організацій України, які оприлюднили відповідну спільну заяву.     

Рішення про неконституційність цієї статті Кримінального кодексу матиме зворотну дію в часі. "Це означає, що всі, хто зараз притягаються до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, вони автоматично звільняються від відповідальності. Якби в нас вже і були вироки по незаконному збагаченню, то люди також вийшли б з тюрми", - каже в коментарі DW Дарина Каленюк з Центру протидії корупції.  За її словами, нині є великі шанси отримати доволі незалежний Антикорупційний суд і саме це змусило владу піти на такий останній ривок.

В НАБУ вже підтвердили, що рішення Конституційного суду означає, що всі кримінальні провадження в частині, що стосується незаконного збагачення підозрюваних осіб, будуть закриті. Так само як і справи, які вже слухаються в суді.

Е-декларації стали фарсом?

За відсутності відповідальності за незаконне збагачення е-декларації фактично стають не можливістю викрити корупційні статки чиновників, а просто бюлетенем для інформування населення про те, як збагачуються чиновники. Вони зможуть офіційно декларувати розкішні маєтки та великі суми готівки і не боятися, що це може мати для них кримінальні наслідки, попереджають експерти.

"Це абсолютно нівелює е-декларування. Всі чиновники будуть показувати, які в них є статки. Класно. І що далі? Весь світ і вся Україна побачать, які багаті у нас чиновники, і жодної відповідальності за незаконне збагачення", - обурюється виконавчий директор Трансперенсі Інтернешнл Україна Андрій Боровик. Тож, статки чиновників, вартість яких на мільйони гривень перевищує їхні офіційні доходи, можуть виявитися цілком законними. 

Відтепер превентивна функція електронних декларацій значно звужується, хоча у Кримінальному кодексі залишається стаття 366-1 про декларування недостовірної інформації. "Максимум, що тепер може загрожувати суб’єктам декларування за недостовірні дані - штраф до 51 тисячі гривень або громадські роботи до 240 годин чи позбавлення волі на строк до 2-х років", - зазначає керівник юридичної фірми Investment Service Ukrainе Іван Герасименко. При цьому в скасованій статті передбачалось позбавлення волі до 10 років.

Новий закон - "окозамилювання"?

У парламентській фракції Блоку Петра Порошенка (БПП) вже заявили, що вони ініціюють "термінову" розробку законопроекту, де стаття про незаконне збагачення буде "повністю відповідати Конституції".

Президент Петро Порошенко, коментуючи рішення Конституційного суду, також вже поспішив заявити, що подасть у парламент новий проект закону про відповідальність чиновників за незаконне збагачення. Глава держави запевняє, що нова редакція статті буде виписана так, що "комар носа не підточить".  

Виправити ситуацію якимось новим законом - це просто спосіб врятувати обличчя, хоча всі розуміють, що вже врятувати нічого неможливо, вважає Дарина Каленюк. "Це цинічне окозамилювання. Наслідки рішення Конституційного суду незворотні. Це рішення не можна замінити новим законом. Якщо буде новий закон про незаконне збагачення, то він буде діяти на ті вчинки, які були скоєні вже після вступу в силу цього закону. Це означає, що буде повна амністія для корупціонерів, які незаконно збагачувалися", - наголошує експертка.

Презумпція (не)винуватості

У рішенні Конституційного суду зазначається, що законодавче формулювання складу такого злочину, як незаконне збагачення, не може покладати на особу обов’язок підтверджувати доказами законність підстав набуття нею у власність активів, тобто доводити свою невинуватість. А також надавати стороні обвинувачення право вимагати від особи підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів та уможливлювати притягнення особи до кримінальної відповідальності лише на підставі відсутності підтвердження доказами законності підстав набуття нею у власність активів.

За словами опитаних DW експертів, у статті 368-2 ККУ про незаконне збагачення не було порушення презумпції невинуватості. "Наприклад, у якогось чиновника знаходять майно, яке він не може пояснити. Цього недостатньо. Тобто воно не працює так, якщо ти не можеш просто пояснити, то тоді ми тебе засуджуємо, ти винен. Ні. Прокурор має довести, що ці статки незаконно здобули. Тобто все одно презумпція невинуватості залишається", - пояснює Андрій Боровик. За його словами, останні два роки проходять не в боротьбі з корупцією, а в боротьбі за боротьбу з корупцією й Україна сильно втрачає репутацію серед міжнародних партнерів.  

Українські антикорупційні активісти також нагадують, що редакція скасованої статті про незаконне збагачення відповідає Конвенції ООН проти корупції, яку Україна ратифікувала ще у 2006 році.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі Салабіаку проти Франції, доводить, що у випадку, якщо йдеться про важливі суспільні інтереси, а право особи на захист є забезпеченим, кримінальне право допускає "розумне та пропорційне припущення щодо певного факту чи права".