Слайд-шоу замість конспектів - українка про навчання в Німеччині

Інша країна, інша культура, інакше відбуваються лекції і виглядають конспекти, інакше функціонує освітня система. Коли я їхала до Німеччини, то разом з оптимістичним настроєм отримати кваліфіковану європейську освіту та вдосконалити себе мала також і певні побоювання щодо складнощів самого навчального процесу. І це, не дивлячись на те, що я вже маю диплом спеціаліста з німецької філології.

Мушу визнати, що мої побоювання певним чином підтвердилися. Але розпочну з іншого. Мені пощастило бути однією з двадцяти двох студентів, які приїхали з різних континентів, щоб навчатись за новою магістерською програмою International Media Studies. Її організували спільно Боннський університет, вища школа Бонн-Райн-Зіґ та Академія «Німецької хвилі».

Попри те, що у всіх різний, як тут кажуть, background, тобто - досвід та культура, стосунки в групі тримаються на дружелюбності та люб'язності. Ми всі розмовляємо різними мовами, але німецька та англійська нас єднають. До того ж, ми з цікавістю намагаємось осягнути усе мовне різнобарв’я нашого курсу.

Лекції, до речі, проходять на 80 відсотків англійською мовою. Цікаво, я помітила, що ми часто виконуємо завдання в групах. Цей метод роботи на Заході дуже поширений. З одного боку – він демократичний, тобто - рішення приймаються колективно, що сприяє обміну досвідом, але з іншого боку, виходячи з власних суб’єктивних відчуттів, я звикла приймати рішення самостійно й тяжію до індивідуального методу роботи, що, однак, не заважає обмінюватись досвідом.

Один з найпоширеніших методів подачі інформації - це PowerPoint або слайд-шоу. Для багатьох це зручно й звично, а я ще пристосовуюсь – якось звикла більше до традиційних конспектів. Взагалі навчальний процес дуже динамічний і цікавий, але не без труднощів. У першому семестрі, який закінчується у березні іспитами, переважає обсяг теоретичної інформації і цей обсяг немалий. Але я чекаю з нетерпінням на практичну частину.

Зараз у нас шість головних предметів, серед яких медіа-економіка, журналістика, ЗМІ й політика та право. Але лекції з міжнародної комунікації є одними з найулюбленіших. Завдяки цим лекціям я почала навіть краще розуміти себе й інших. Вивчаючи особливості менталітету різних національностей, їх культуру, можна уникнути багато проблем. Нам розповідають, наприклад, про що в жодному разі не можна говорити з японцями на офіційному рівні чи, як сприймають таке поняття як час в арабських або латиноамериканських країнах, і багато інших цікавих речей.

Позитивним є також майже повна забезпеченість навчальним матеріалом, хоча водночас у мене вже величезна купа ксерокопій, які я постійно намагаюсь систематизувати. Хоча, відверто кажучи, інколи здається, що вже тонеш у купі ксерокопій. Але найголовніше, що навчання приносить задоволення. Кожен день нові лекції, нові знання, нові досягнення чи помилки, одним словом – досвід.

Автор: Вероніка Крамар,
студентка першого семестру магістерської програми International Media Studies у Бонні

Редактор: Володимир Медяний