"Херсонес Таврійський" - бунт науковців проти церкви
6 серпня 2015 р.
У мережі швидко набирає переглядів відео, на якому губернатор окупаційної влади в Севастополі Сергій Меняйло наприкінці липня знайомить колектив заповідника "Херсонес Таврійський" з новим керівником - протоієрейем Московського патріархату Сергієм Халютою. Не встигає губернатор закінчити промову, як обурені працівники закидають його питаннями і критикою щодо нового призначення. Розмова на підвищених тонах триває півгодини і закінчується скандуванням "Ганьба!" на адресу губернатора. Колектив не заспокоюється навіть після запевнень, що нова кандидатура узгоджена з Міністерством культури Росії та РПЦ.
Битва за монастир
Новий гендиректор для вчених неприйнятний, оскільки не має відповідної освіти і некомпетентний. За даними працівників заповідника, отець Сергій закінчив духовну семінарію та Московську духовну академію за спеціальністю "богослів'я". "Ми впевнені, що призначення на посаду директора заповідника людини, далекої від науки і, тим більше тої, яка представляє інтереси церкви, може спричинити шкоду Херсонесу... Справа закінчиться тим, що Херсонес з науково-просвітницького центру перетвориться в релігійний", - йдеться у зверненні співробітників установи.
Побоювання вчених небезпідставні. Річ у тому, що конфлікт між церквою та вченими заповідника триває вже не першій рік. На території заповідника діють два храми УПЦ МП - храм Семи Мучеників та Свято-Володимирський собор. Та церква вже давно намагається отримати у свої володіння ще і чоловічий монастир, збудований тут у 1850 році. Листи щодо цього керівництво кримського осередку Московського Патріархату писало чи не всім президентам і прем'єр-міністрам за часи незалежності України. Та вчені, офіси яких розташовані у будівлі монастиря, завжди виступали проти цього.
"Монастир будували на розвалинах історичного міста. Розкопки Херсонесу велися ще з 1827 року. Зрозуміло, що ми проти відновлення монастиря. Територія заповідника має велику цінність", - розповідає DW завідувач філіалу "Кріпость Чембало" національного заповідника "Херсонес Таврійський" Микола Олексієнко.
У Міністерстві культури України підтверджують давні бажання УПЦ МП отримати корпуси монастиря під резиденцію єпископа і під келії та повністю підтримують колектив заповідника. "Це буде не заповідник як наукова установа, а буде, скоріш за все, монастир. Даний об’єкт вже доцільно занести до списку об'єктів які перебувають під загрозою", - обурюється в розмові з DW начальник управління охорони нерухомої культурної спадщини та заповідників Мінкультури України Яків Дехтяр.
Та на думку фахівців, лише монастирем церква не задовольниться, а намагатиметься розбудувати в Херсонесі об’єкти господарювання на кшталт того, що зробила УПЦ МП в Києво-Печерській лаврі. "З одного боку, нема нічого нового в тому, що священник очолює музей. Це звична річ в Європі. З іншого - в Херсонесі, де працюють храми і існує давня суперечка щодо монастиря, призначення церковника є конфліктом інтересів. Є загроза того, що церква розбудовуватиме об’єкти, які сприятимуть їхній власній пропаганді", - говорить директор релігійно-інформаційної служби України Тарас Антошевський.
Зранку в церкву, потім - в науку
Сам новопризначений гендиректор заповідника Сергій Халюта від закидів відхрещується. У розмові з DW він запевняє, що музей розвиватиметься однаково і як духовний, паломницький центр, і як просвітницький, науковий. Призначення він називає неочікуваним для себе, проте зізнається, що його кандидатуру губернатор ні з ким ані з уряду, ані з верхівки церкви не узгоджував.
"Зараз заповідник є муніципальною власністю, тому директора призначає губернатор, без узгодження. Я погодився на посаду, бо вирішив послужити нашій державі", - розповідає отець Сергій. Свою освіту він вважає цілком достатньою для займаної посади, бо захищав кандидатську дисертацію за темою печерних церков та монастирів древньої Тавриди. Втім, залишати церковну службу і свою парафію гендиректор не збирається. До і після роботи в заповіднику буде і надалі проводити службу для своїх парафіян.
"Русский мир" наступає?
Відразу після скандалу у заповіднику президент РФ Володимир Путін ухвалив рішення прийняти "Херсонес Таврійський" у федеральне відання і включити його до Списку особливо цінних об'єктів культурної спадщини народів РФ. За планами, це має статись вже у вересні. В МЗС і Мінкультурі України запротестували проти цього.
"Спроба російських загарбників видати український об’єкт культурної спадщини, що має світове значення, за свій власний - для усього цивілізованого світу нічого не змінює: "Стародавнє місто Херсонес Таврійський та його хора" залишатиметься українським внеском у скарбницю світової спадщини ЮНЕСКО", - йдеться у повідомленні українського зовнішньополітичного відомства.
Таке рішення російської влади та зміни у керівництві заповідника в Україні розцінюють як подальшу пропаганду так званого "Русского мира". Росіяни ухвалюють безглузді, заполітизовані рішення з метою підпорядкувати Херсонес під свою ідеологію, вважає голова Львівської обласної організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури Андрій Салюк.
"Вони крадуть не лише територію, а й історію. Вони вважають князя Володимира, який десь на території Херсонеса хрестився, своїм, і намагаються нав'язати цю думку людям. Тому призначають не науковця, не реставратора, а людину, підкачану ідеологією "руського миру". А російські священники завжди були на службі у КДБ", - каже Андрій Салюк.
У четвер, 6 серпня, колектив заповідника мав зустрітись з міністром культури РФ. Та вже раніше заступник міністра дав вченим зрозуміти - нового керівника-священника не знімуть. Вченим лише запропонували створити наглядову раду при директорові.