Соцмережі та результати виборів у Німеччині

Соціальні медіа у виборах до Бундестагу-2017 зіграли роль, яку не варто недооцінювати. Експерти вважають, що за допомогою "інформаційних бульбашок" та "ехо-камер" Facebook і подібні сервіси не просувають демократичний дискурс, а цементують наявні до того упередження користувача.  

Чи луснула фільтраційна бульбашка?

"Інформаційною бульбашкою" (або "бульбашкою фільтрів") американський автор Елай Парісер у 2011 році назвав феномен, коли інтернет-сторінки намагаються за допомогою спеціального алгоритму передбачити, яку саме інформацію хоче знайти користувач. Те, що для пошукової машини може бути дуже змістовним, на інтернет-платформах часто призводить до виключення інформації, яку користувач не запитував, свідчить теорія Парісера.

Поняття "інформаційної бульбашки" для дослідників у сфері комунікації є спірним, оскільки її існування - згідно з дослідженнями - іноді підтверджується, а іноді спростовується. Німецька платформа AlgorithmWatch перед виборами до Бундестагу провела дослідження, яке знімає підозри щонайменше з Google щодо ймовірного запроторення його користувачів у політичні "інформаційні бульбашки". Понад 4000 добровольців надали свої пошукові запити щодо німецьких політиків та партій. Результат майже шести мільйонів пошукових запитів: перші 8-9 позицій у пошуку відповідали запитам користувачів. Персоналізація за уподобаннями користувачів була відсутня, зокрема і у залогінених користувачів Google, які залишають найбільший цифровий слід.

Маттіас Шпількамп (Matthias Spielkamp) з AlgorithmWatch у коментарі DW взагалі заперечив значення "інформаційних бульбашок": "Уся ця теорія "бульбашок фільтрів" спирається на слабкі ноги, оскільки (згідно з нею - Ред.) потрібно виходити з того, що ці люди, окрім цих новин (які вони дивляться в соцмережах - Ред.), не отримують жодної іншої інформації, тобто не читають газет, не дивляться телевізор, не слухають радіо".

Ехо-камера замість брехливої преси

Однак як щодо людей, які не хочуть або не можуть користуватися мас-медіа, які Шпількамп розглядає як корективу "інформаційним бульбашкам"? Як щодо людей, які вважають класичні медіа "брехливою пресою"? Потенційні виборці "Альтернативи для Німеччини" часто не довіряють мейнстримним медіа. Цей цілком недоброзичливий образ вони перейняли від американського руху "Чайна партія" (Tea Party) і вірять, що достовірну інформацію можна отримати тільки з "альтернативних" джерел. Тому вони створили на Facebook культуру поширення винятково тієї інформації, яка відповідає їхній картині світу, незалежно від того, правда це чи ні.

Можливо, це альтернативна "бульбашка фільтрів" у формі політичної ехо-камери? Поняттям "ехо-камера" дослідники у сфері комунікацій описують ефект, коли користувач підтримує контакти здебільшого з однодумцями і таким чином звужує власний світогляд.

Однак, якщо Google, згідно з даними іншого дослідження, може послатися на свій нейтралітет, Facebook має визнати свою відповідальність, вважає Мартін Ґізлер (Martin Giesler), культурний антрополог, журналіст і засновник Social Media Watchdog. На відміну від Google, Facebook живе не для того, щоб забезпечувати користувача підхожими посиланнями на інші сайти. "Facebook влаштовує все так, щоб користувач почував себе добре саме на цій платформі. Це означає, що користувачі просто не стикаються з речами, які їх провокують. Вони отримують лише те, що підтверджує їхню картину світу", - каже Ґізлер. Чим довше користувач використовує мобільний додаток Facebook або сторінку соцмережі в інтернеті, тим більше реклами може показати Facebook, а реклама - це те, на чому Facebook заробляє гроші.

Тому стається так, каже Ґізлер у коментарі DW, що Facebook ненавмисне застосовує принцип передвиборної кампанії АдН, який полягає в роботі не стільки з сухими фактами, скільки передовсім зі страхами та емоціями цільової групи: "Для Facebook немає причин бути тверезим і зосередженим на фактах, бо це може будь-кому набриднути".

Технічна платформа з відповідальністю перед суспільством

Коли керівництву Facebook вказували на ці слабкі місця, зокрема на екстремістський контент на останніх виборах в США, компанія захищалася тим, що вона просто надає технічну платформу, а контент виробляють самі користувачі. Однак, каже Ґізлер, з центрального офісу Facebook таки надходять сигнали готовності до дискусії. Ґізлер, передовсім, бажає більшої прозорості, яка покаже, як контент поширюється на платформі соцмережі і які рекламні повідомлення від кого надаються.

Адже не вся інформація походить від таких користувачів, як ви чи я. У вересні керівник відділу безпеки Facebook Алекс Стамос підтвердив виявлення 470-ти сумнівних користувачів, які під час виборів у США в 2016 році запустили близько 3000 рекламних повідомлень, які тривалий час не були позначені відповідним чином. У новому плані з дев'яти пунктів засновник Facebook Марк Цукерберг пояснив, як у майбутньому боротиметься з маніпуляціями на виборах по всьому світу.

В останніх повідомленнях центрального офісу Facebook ішлося про видалення перед виборами в Німеччині тисяч аккаунтів, через які поширювалися брехливі повідомлення (так звані fake news). Керівництво соцмережі визнало, що ці заходи не видалили фальшиву інформацію цілковито, але ускладнили її поширення, тож "рівень брехливих новин був низьким".

Навала російських Twitter-ботів

Улюблений сервіс американського президента Дональда Трампа Twitter активно використовувався "ботами" в переддень голосування в Німеччині - у суботу, 23 вересня. Німецьке видання Bild наводить як приклад повідомлення у Twitter користувачки Ренати Біллер: "Якщо вона залишиться при владі, буде 5 років громадянської війни". Далі йдуть хештеги - #АльтернативадляНімеччини, #фальсифікаціявиборів, #ісламізація, #обирайтеАдН. Під "нею", найімовірніше, мається на увазі Анґела Меркель.

Саме по собі повідомлення не являє собою нічого особливого. Однак на час його публікації Ренате Біллер мала лише 16 фоловерів, а за наступні 12 годин отримала понад 641 ретвіт та 643 лайки. Сотні з аккаунтів, які поширювали повідомлення користувачки - російські "боти", тобто автоматизовані програми, створені для поширення інформації певного типу. Їхні імена часто є випадковим набором символів, а окрім повідомлення Ренати Біллер, вони поширюють критику російського опозиціонера Олексія Навального, рекламу нерухомості та порнографічні матеріали.

Аналітики з центру DFRLab дійшли висновку: "Постійне поширення правоекстремістських повідомлень вказує, що або менеджер ботів є прихильником АдН, або АдН заплатила російській бот-мережі за поширення їхніх новин".

Крім того, у ніч напередодні виборів у Twitter було поширено понад 5700 постів з хештегом #Wahlbetrug (#фальсифікаціявиборів). 11 відсотків з них - з одного і того ж аккаунта, teletubbies007. Бен Німмо, спеціаліст DFRLab, стверджує, що в день голосування кожні 20 секунд у сервісі мікроблозів з'являлося повідомлення на підтримку АдН або висловлення ненависті супроти Анґели Меркель чи інших політиків.

У заяві цього місяця керівництво Twitter запевнило, що "глибоко шанує виборчий процес" і працює над тим, щоб побороти проблему "ботів та інших форм маніпуляцій, які порушують умови користування сервісом". Тим часом у Конгресі США також захотіли розібратися зі впливом соцмереж на вибори. Разом з представниками Facebook та Google, представникиTwitter 1 листопада мають виступити на слуханнях у Конгресі щодо ролі своїх онлайн-ресурсів у американських президентських виборах 2016 року.