Сплеск націоналізму в Сербії та Албанії

В Олександра Секуліча останнім часом достатньо роботи: молодий активіст їздить через усю Сербію у ті місця, де відбуваються напади на албанські торгові точки. На півночі країни донині вже не менше десятка пекарень та харчових закладів були зруйновані або підпалені, в одному випадку навіть було використано бомбу. Мішенню сербських націоналістів стала й одна з мечетей. "Велике щастя, що досі обійшлося без людських жертв", - відзначає Секуліч, співробітник белградської Молодіжної ініціативи з прав людини (YIHR).

Винен завжди хтось інший

Причиною нового зростання напруги між Сербією та Албанією став футбольний матч між збірними цих країн, який відбувався у Белграді 14 жовтня. На стадіоні почалися великі безчинства після того, як над футбольним полем з'явився безпілотний літальний апарат з прикріпленою до нього картою так званої Великої Албанії, на якій до складу Албанії включені Косово, частини Сербії, Македонії, Чорногорії та Греції. Поява прапора стала свого роду сигналом для агресивно налаштованих сербських уболівальників, які увірвалися на футбольне поле та напали на албанських гравців. Матч було зірвано, і від цього моменту націоналістичні настрої лише набирають обертів - прапори "ворогів" публічно спалюють, в інтернеті поширюють заклики до геноциду.

Як це часто відбувалося в минулому, цього разу сторони також перекладають один на одного відповідальність за ескалацію конфлікту. "Албанська громадськість ігнорує той факт, що не варто виступати із захистом "великоалбанських символів". З іншого боку, у Сербії також не годиться виправдовувати расистські напади на стадіоні та насильство стосовно албанців виключно цією історією із прапором", - наводить докази Секуліч в інтерв'ю DW. Політики з обох сторін також підливають олії у вогонь: президент Сербії Томіслав Ніколіч заявив, що албанці у принципі ненавидять сербів, і так буде тривати ще століттями. Своєю чергою прем'єр-міністр Албанії Еді Рама заперечив, мовляв, серби учергове довели, що вони закоренілі націоналісти й расисти.

Офіційний візит було зірвано

І саме у цей напружений час мав відбутися запланований вже давно історичний візит у Сербію албанського прем'єр-міністра. Першу за 68 років двосторонню зустріч спішно перенесли на 10 листопада. А її називали "серйозним шансом" у справі зближення двох народів.

У Брюсселі скандальний футбольний матч критикують з обережністю, обмежуючись загальними фразами. Німецький євродепутат Девід МакАллістер в розмові з DW відзначив, що примирення має відбуватися на рівні усього суспільства. "Я сподіваюсь, що такі події більше не повторяться", - підкреслив депутат, який віднедавна курує питання з Сербії у Європарламенті.

Косово як камінь спотикання

Насправді між Сербією та Албанією - країнами-кандидатками на вступ до ЄС - немає нездоланних міжурядових суперечностей. Ворожий настрій виникає більшою мірою через протилежні інтереси довкола теми Косова. Наймолодшу європейську державу, яка в односторонньому порядку у 2008 році оголосила власну незалежність від Сербії, визнали ось уже понад 100 держав світу, у тому числі і 23 країни ЄС. Уряд у Белграді, з одного боку, не визнає суверенітет своєї колишньої провінції, однак з іншого - незалежність приймається як існуюча "реальність" - саме таке формулювання популярне серед сербських політиків. Ця "реальність" у поєднанні з тиском із Брюсселя привела до того, що між Белградом та Приштиною було укладено кілька угод.

"Останні події доводять, що підписані документи можуть стати кроком у правильному напрямку, однак у жодному разі не свідчить про завершення процесу нормалізації", - відзначає Іліріана Качаніку із косовського фонду "Відкрите суспільство". Минуло вже 15 років після завершення війни на Балканах і бомбардувань НАТО, у результаті яких загинули сотні мирних мешканців. Тим не менше, вважає Качаніку, головні політики в регіоні "не здатні дивитися в майбутнє". Зі старим способом мислення неможливо побудувати сучасну європейську країну, впевнена вона.

Усе ще є попит на популізм

На сьогоднішній день у Белграді та Приштині керують колишні вороги: сербський прем'єр-міністр Олександр Вучіч наприкінці 1990-тих затято виступав проти албанців, у ролі міністра інформації запровадив у країні цензуру та схвалював держпропаганду. Своєю чергою косовський прем'єр-міністр Хашим Тачі був лідером воєнізованої "Визвольної армії Косова" (ОАК), яку звинувачують у багатьох воєнних злочинах проти сербів. Сьогодні обидва політики виступають у якості прихильників об'єднаної Європи, однак у своїх публічних виступах не відмовляються від популістських гасел.

Єврокомісія вже оголосила, що розширення ЄС у найближчі п'ять років не планується. У тому числі і через це, упевнений Секуліч, не варто чекати вирішенні проблеми ззовні. "Націоналізм на Балканах за останні десятиліття обернувся сотнями тисяч убитих та біженців. Вже тільки тому наш обов'язок протистояти йому, боротися з ним", - закликає молодий правозахисник. Однак, додає він, це зовсім не просто і забере ще чимало часу.