Справа Надії Савченко: юристи і правозахисники мають претензії

Українська військова Надія Савченко, яку Слідчий комітет Росії (СКР) звинувачує в пособництві у вбивстві журналістів ВДТРК під час обстрілу українськими військовими позицій сепаратистів під Луганськом у ніч на 17 червня, залишається у слідчому ізоляторі в Росії. Тим часом російські правозахисники та юристи, опитані DW, виявили у справі Савченко чимало невідповідностей.

Скупі дані

Правозахисники дуже обережно коментують ситуацію навколо арешту Надії Савченко. Як пояснив DW експерт російського Інституту прав людини Лев Левінсон, це пов´язано з тим, що нині є надто мало достовірної інформації, аби доходити яких-небудь висновків. Тим не менш, за словами правозахисника, навіть у тому, що відомо вже нині, є багато моментів, які викликають нарікання.

Як зауважив експерт, під час розгляду цієї справи, по суті, повинні діяти норми військового права. Але парадокс ситуації полягає в тому, що формально Росія не перебуває у стані війни з Україною. "Російська Федерація, яка офіційно не є стороною збройного конфлікту, проводить слідство стосовно громадянки, яка нехай і вчинила злочин, але на території іншої держави", - пояснив Левінсон.

З іншого боку, зауважує експерт, нині не можна стверджувати, що Надія Савченко як військова не могла вчинити злочин. Однак цей факт потрібно довести, адже вона виконувала наказ у рамках завдання, поставленного перед нею українським командуванням. У зв´язку з цим Левінсон вважає, що найбільш справедливим рішенням було б передати Надію Савченко слідчим органам України.

Труднощі екстрадиції

Глава міжрегіональної асоціації неурядових правозахисних організацій "Агора", юрист Павло Чіков теж знайшов чимало порушень у справі Надії Савченко. "По-перше, стосовно Савченко було порушено процедуру екстрадиції, - пояснив Чіков у інтерв´ю DW. - По-друге, в мене викликає велике питання обґрунтованість позбавлення волі громадянки".

Як зауважив юрист, якщо орієнтуватися на норми міжнародного права, зокрема ті, які підписані Росією та Україною як членами Ради Європи, то Надію Савченко обов´язково потрібно передати в Україну. "Вимоги і стандарти, на які спирається Європейський суд із прав людини, однозначно свідчать про необхідність процедури екстрадиції у випадку перетину обвинувачуваною державного кордону", - пояснив Чіков.

Офіційний представник Слідчого комітету РФ Володимир Маркін порівняв можливість звільнення Надії Савченко та її екстрадиції в Україну з шансами українського президента Петра Порошенка зайняти місце Барака Обами в Білому домі. "Такі самі шанси, як у нього (Порошенка - ред.) стати президентом Америки", - цитує слова Маркіна російська радіостанція "Говорить Москва".

Процедурні питання

Левінсон оцінює позицію Слідчого комітету з цього питання як "дивну" та "упереджену" і при цьому зауважує, що вона загалом вписується в державну політику Росії щодо України. "Нам це подається так, що законні органи ДНР затримали злочинницю Савченко, а незаконна влада України без пояснення того, чому вона незаконна, направила її туди воювати", - каже Левінсон.

Що стосується обґрунтованості утримання Савченко під вартою, то тут, як пояснив DW Чіков, теж є очевидне порушення процедури. Зокрема, за словами юриста, підозрюваний у вчиненні злочину повинен постати перед суддею, який вирішить питання про утримання його під вартою, за українськими законами, протягом 72 годин, а за російськими - протягом 48 годин. У випадку Надії Савченко всі терміни було зірвано.

"З того, що відомо, Савченко була позбавлена волі в середині червня на території України, а постала перед судом - знову ж таки, судячи з того, що нам відомо, - тільки в Росії, і сталося це приблизно десять днів тому, - заявив Чіков. - І якщо ми говоримо про зрив термінів, то незалежно від усіх інших обставин справи вже можна констатувати порушення Європейської конвенції з прав людини".

Неправова справа

На цю претензію у Слідчого комітету Росії є виправдання. За його даними, Надія Савченко, яка нині перебуває у слідчому ізоляторі на території Російської Федерації, потрапила туди нібито не після того, як її затримали озброєні сепаратисти в Луганській області, а в результаті арешту, який було проведено під час спроби перетнути кордон під виглядом біженки.

Правозахисник, член Московської Гельсінської групи Валерій Борщев припускає, що вивезення Надії Савченко до Росії дуже схоже на викрадення. "Зрозуміло, що вся ця історія суто пропагандистського характеру, - заявив Борщев. - Звісно, жодних підстав захоплювати й перевозити іноземну військову до іншої держави немає. Це, по суті, викрадення людини і може бути так розцінене".

Однак головне, що сама ситуація, котра склалась навколо справи Надії Савченко, є неправовою у принципі, стверджує Левінсон. Остання надія на відновлення справедливості - звернення до Європейського суду з прав людини, вважає експерт. Однак, знаючи повільність суду у Страсбурзі, навіть за невідкладного розгляду скарги, найімовірніше, доведеться розглядати всю справу комплексно - включно з вироком, зауважив Левінсон.