Спроба відставки уряду: "двійка" без звільнення

Навколо Верховної Ради з самого ранку у вівторок, 16 лютого, були виставлені посилені кордони поліції. У дворах урядового кварталу стояли десятки автобусів, ущерть заповнені правоохоронцями в бронежилетах.

На площу Конституції перед парламентом вийшли сотні пікетників під прапорами Партії простих людей, Всеукраїнського об'єднання "Свобода" та УНА-УНСО і з транспарантами з антиурядовими гаслами в руках. До вечора, коли розпочалося слухання звіту уряду, протестувальників побільшало, і вони навіть перекрили автомобільний рух вулицею Грушевського. Але жодних інших інцидентів, за словами представників поліції, не сталося, і пікет завершився мирно.

Упродовж дня час звіту уряду переносили кілька разів. У кулуарах депутати в приватних розмовах з журналістами не виключали, що це робиться для того, аби "охолодити" гнів парламентарів і вберегти уряд від відставки. Лідер Радикальної партії Олег Ляшко ще опівдні пророчо спрогнозував, що депутати легко зберуть голоси для порушення питання про недовіру уряду. Але він не був впевнений в тому, що вистачить голосів за саму відставку Кабміну.

Оптимістичний звіт

Звіт уряду прем'єр Арсеній Яценюк почав зачитувати близько 17 години. Він похвалився збільшенням видатків на оборону та підвищенням зарплатні військовим, заявив, що наприкінці минулого року ВВП припинив падіння і навіть зріс на 1,5 відсотка, а бюджети місцевої влади внаслідок запровадженої урядом бюджетної децентралізації, зросли на 42 відсотки. Досягненням свого уряду Яценюк назвав і те, що вперше за роки незалежності цієї зими Україна не купила в Росії жодного кубометра газу.

Яценюк заявив про безальтернативність співпраці з міжнародними фінансовими організаціями і анонсував чергове збільшення комунальних тарифів з першого квітня. Він закликав депутатів підтримати уряд і не звертати зі шляху реформ. "Цей уряд зробив максимум, що міг зробити", - заявив прем'єр.

Нищівна критика

Натомість переважна більшість голів парламентських комітетів негативно оцінила роботу уряду. Найбільше депутатів обурило те, що міністри і сам прем'єр зазвичай уникали співпраці з парламентськими комітетами. А також проігнорували коаліційну угоду та керувалися або складеним самим урядом планом дій, чи взагалі працювали безсистемно і намагалися протягнути через парламент "внутрішньо суперечливі та неякісні законопроекти".

Ще емоційніше засудили роботу уряду лідери парламентських фракцій. Лідер фракції "Блоку Петра Порошенка" Юрій Луценко закинув Яценюку саботаж зближення України з Євросоюзом. "З 15 тисяч стандартів до європейських норм адаптовано лише 2,5 тисячі. Як сказав сьогодні президент, якщо уряд має недовіру 70 відсотків суспільства, він має скласти свої повноваження", - заявив Луценко, нагадавши про звернення Петра Порошенка, виголошене кількома годинами раніше.

Один з лідерів "Опозиційного блоку" Вадим Рабінович показав з парламентської трибуни кайданки і закликав своїх колег не просто відправити уряду у відставку. "Спровадьте їх в тюрму і тоді ми переможемо", - заявив він.

Постанову про незадовільну оцінку роботи уряду підтримали 247 депутатів. Однак одразу після цього голосування із сесійної зали почали масово виходити депутати фракції "Опозиційного блоку". Вони старанно уникали запитань журналістів про мотиви такої поведінки. У підсумку, наступне голосування - за недовіру уряду - провалилося: його підтримали тільки 194 депутатів за необхідних 226.

Непрогнозоване майбутнє

Після цього голова Ради закрив засідання парламенту. Багато депутатів виходили із сесійної зали дещо спантеличеними. Вони стверджували, що тепер Кабмін Яценюка, попри негативну оцінку його роботи парламентом, отримав можливість і далі працювати до вересня цього року. В кулуарах парламенту Юлія Тимошенко заявила журналістам, що її фракція відкличе делегованого до уряду Яценюка міністра молоді та спорту Ігоря Жданова.

Такий суперечливий результат депутатського голосування засвідчив, що українська політика залишається непрозорою і візантійською, а не європейською, сказав DW київський політолог Віктор Небоженко. За його словами, політична криза не завершилася, а лише поглибилася. "Уряд буде і далі працювати, наче нічого не сталося, бо через такі непослідовні голосування стало ясно, що саме парламент в українській системі влади є найслабкішою ланкою. Тепер слово за президентом, а якщо він не втрутиться в ситуацію, слід очікувати позачергових парламентських виборів", - зазначив політолог.

Цивілізований європейський спосіб відставки уряду мав би передбачати не лише критику роботи Кабміну та проголошення йому недовіри, а й попереднє визначення кандидатури наступного прем'єра та ключових міністрів, сказала в інтерв'ю DW експертка з політичного аналізу фонду "Демократичні ініціативи" Марія Золкіна. "Важливо, що криза довіри громадян актуальна не лише щодо уряду, а й щодо Верховної Ради, політичних партій та президента. Згідно з опитуваннями громадської думки, яке наш фонд провів у грудні минулого року, з усіх державних інституцій українці довіряють лише Збройним силам", - повідомила експертка.