США модернізують ядерні арсенали в Німеччині
27 березня 2020 р.
"Я почуваюся мішенню для можливих ударів", - каже Ельке Коллер (Elke Koller) з тривогою у голосі. Пенсіонерка мешкає поблизу авіабази Бюхель у землі Рейнланд-Пфальц на південному заході Німеччини. Час від часу їй чути шум бойових літаків, які вилітають на навчальні польоти. Однак щодо шуму вона переймається менше, ніж щодо того факту, що на сусідній військовій базі розміщені ядерні боєголовки. Це останні американські атомні бомби, що залишилися на німецькій території. Експерти виходять з того, що на базі від 15 до 20 боєголовок. Точна цифра є військовою таємницею.
"Спершу я думала, що бомби зникнуть за два чи три роки", - пригадує 77-річна активістка мирного руху часи, коли закінчилася холодна війна. Однак бомби і досі на місці. На базі нещодавно оновили масивну захисну огорожу. А невдовзі арсенал, що зберігається на базі, замінять сучаснішими, точнішими зразками.
Під "ядерною парасолькою"
За часів холодної війни США розмістили у Західній Європі значну кількість ядерних боєголовок, аби стримати Радянський Союз від нападу. Значну частину цього арсеналу США вивезли після 1991 року, залишивши орієнтовно півтори сотні одиниць. Вони розподілені між Італією, Бельгією, Нідерландами, Німеччиною, а також Туреччиною.
Чимало німців не знають, що у Рейнланд-Пфальці знаходиться ядерна зброя. Коли Ельке Коллер переїхала 1980 року до містечка Бюхель, вона про це також не знала. "Для мене це був цілковитий шок", - зізнається вона. Жінка про це дізналася з преси лише у середині 90-их. Уряд Німеччини ніколи офіційно не підтверджував, що у Бюхелі розміщена ядерна зброя.
Німецькі літаки для американських бомб
Бюхель обраний як місце базування не просто так. Тут знаходиться база 33-ої бригади тактичної авіації Бундесверу. Якби стався ядерний удар, пілоти Люфтваффе мали би доставити бомби до цілі літаками "Торнадо" і скинути. "Ядерна співучасть" називається ця модель, за якої Німеччина може бути частиною ядерного потенціалу США. При цьому ролі чітко розподілені: коди для активування ядерних боєголовок є лише в американців. Скидати їх довелося би німцям.
Читайте також: Як НАТО планує оборонятися від новітніх російських ракет
Стримування старими літаками
Атомні бомби - "чіткий сигнал відлякування для кожного потенційного супротивника", - йдеться у Nuclear Posture Review, в якому уряд США у лютому 2018 року сформулював свою ядерну стратегію. Але чи дійсно відлякують бомби у Бюхелі?
Німецькі бойові літаки "Торнадо", які мають нести ці бомби, були збудовані у 80-их роках минулого століття. Сьогодні вони застарілі і потребують регулярного ремонту. Експерти мають сумніви, що вони зможуть здолати сучасну російську систему ППО. Водночас німецький уряд досі не вирішив, чим замінити "Торнадо". З військової точки зору, розміщені у Німеччині ядерні боєголовки США не є критично важливими, переконаний військовий експерт фракції "Зелених" у Бундестазі Тобіас Лінднер (Tobias Lindner). На думку Лінднера, боєголовки у Бюхелі є "дорогим, небезпечним і застарілим символічним внеском Німеччини", який є для Берліна чимось на кшталт алібі - мовляв, країна робіть свій внесок всередині НАТО.
Обмін інформацією всередині НАТО
США регулярно інформують партнерів по НАТО про свої плани щодо ядерної зброї. Німеччині важливо мати своє слово у групі ядерного планування всередині Альянсу, регулярно наголошують в уряді. Експерт з питань ядерної зброї Ганс Крістенсен скептичний. "Вони думають, що це дає їм можливість впливати на міркування США про застосування ядерної зброї", - каже Крістенсен. Датський вчений, який працює в одному з провідних центрів військової аналітики у Вашингтоні впевнений, що це - "чистої води фантазії". Крістенсен у розмові з DW наголосив, що ніколи не чув від представників Пентагону, щоб вони якимось чином враховували би якісь особливі бачення Німеччини щодо застосування ядерної зброї.
Натомість представники правлячої коаліції у Берліні дотримуються іншої думки. "У той момент, коли ми самоусунемося, нас взагалі більше ніхто не запитуватиме, як далі розвивати ядерну стратегію НАТО", - каже уповноважений Соціал-демократичної партії Німеччини з питань оборони, депутат Бундестагу Фріц Фельґентрой (Fritz Felgentreu).
Читайте також: Кінець ракетної угоди: у Берліні побоюються нової гонки ядерних озброєнь
Однак йдеться не лише про участь в обміні інформацією всередині НАТО, зазначає багаторічний радник Альянсу з питань ядерного стримування відставний генерал-лейтенант Гайнріх Браус (Heinrich Brauß). Він переконаний, що з виходом Німеччини з програми НАТО щодо ядерного стримування, за нею можуть послідувати й Бельгія, Нідерланди та Італія. "Це сколихнуло би всю систему або й повністю зруйнувало її. Адже чому це США мають нести ядерні ризики самостійно, якщо йдеться про захист Європи?", - запитує Браус.
Російський фактор
10 років тому, 26 березня 2010 року Бундестаг переважною більшістю голосів ухвалив постанову, якою закликав уряд "наполегливо домагатися виведення американської ядерної зброї з Німеччини". Однак досі жоден з трьох урядів на чолі з Анґелою Меркель, які відтоді були при владі, не наважилися цього зробити.
Відколи Росія 2014 року незаконно анексувала український Крим і розмістила на заході країни балістичні ракети середньої дальності, виведення ядерних боєголовок з Німеччини видається малоймовірним як ніколи. "У такий спосіб ми демонструємо, що ми на боці американців", - каже один з пілотів "Торнадо", який свого часу базувався у Бюхелі.
Дорога програма модернізації
Тим часом США готуються до модернізації ядерних боєголовок типу B61-3 і B61-4, яким вже близько 30 років і які вичерпують свій термін експлуатації. Невдовзі їм на зміну мають прийти найновітніші керовані B61-12, які можуть значно точніше уражати цілі. На думку експерта з ядерних озброєнь Крістенсена, "це дає великі військові переваги". Вартість модернізації оцінюється у десять мільярдів доларів.
Критики вважають, що чергова модернізація підвищує ризик ядерного удару. "Мені особисто дуже страшно, що конфлікт між сходом і заходом може знову розгорітися повною мірою", - каже Ельке Коллер, яка 2019 року отримала Ахенську премію миру за свою боротьбу проти ядерної зброї. Про зростання ризиків говорить і представник "Зелених" Тобіас Лінднер.
Коли саме до Бюхеля прибудуть нові боєголовки, поки невідомо. Експерти очікують цього не раніше 2022 року. У всякому разі відбуватиметься це за умов абсолютної секретності. "Аеродром закриють. Прибуде літак із США. І ніхто не знатиме, чи він привіз "Кока-Колу" чи забрав ядерну боєголовку", - каже у розмові з DW пілот, який донедавна був дислокований на базі у Бюхелі.