Теплі зими і спекотні літа: до чого треба готуватися Україні
27 лютого 2020 р.
Метеорологічної зими в Україні цього сезону так і не було. Стійке зниження середньодобової температури нижче 0°С протягом п'яти діб поспіль, яке і характеризує настання зими, спостерігалося лише короткотерміново в окремих регіонах країни.
Температурна аномалія буде нормою
Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського зафіксувала у лютому, зокрема у Києві, шість температурних рекордів та констатує, що з 10 лютого в українській столиці розпочалася метеорологічна весна. "Глобальне потепління в Україні йде швидкими темпами, і північні регіони стають теплішими швидше, ніж південні", - констатує директор обсерваторії Олександр Кососвець.
Читайте також: Земля у вогні: зміна клімату і вирубка лісів підвищують ризик пожеж у світі
Глобальні зміни клімату в Україні кліматологи фіксують уже останні десять років. За словами Віри Балабух з Українського гідрометеорологічного інституту, починаючи з 2007 року в країні температурні аномалії перевищили 1,5 градуса, а у 2019 році середня за рік температура повітря на материковій частині України стала вищою на 2,6 градуса відносно кліматичної норми. "Спостерігається тенденція підвищення температури повітря саме взимку та влітку. Останнім часом у Львівській області ми фіксуємо температурний режим, який більше характерний для зими на південному узбережжі Криму", - пояснила у розмові з DW завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології гідрометеорологічного інституту, створеного при ДСНС та НАН України.
Дефіцит води неминучий
Вчені вказують на те, що такі температурні аномалії змінюють кількість опадів та рівень поверхневих вод. Відсутність снігу вже позначилась на рівні води в українських річках. "Ми вже маємо проблеми з річками. Вони зараз не наповнюються, тож буде дефіцит води і до цього треба бути готовими", - попереджає Балабух.
Укргідрометцентр вже прогнозує, що через відсутність снігу також значно ускладниться процес наповнення водою каскаду дніпровських водосховищ, що вплине на забезпечення населення питною водою та позначиться на агросекторі. Метеорологи не виключають, що у разі спекотної і сухої погоди влітку маловоддя весняного періоду може перейти у гідрологічну посуху влітку та восени.
В уряді називають посуху через нестачу води в річках серйозним викликом для України. "З точки зору можливої посухи, ми проводили нараду з держагентством водних русурсів. Це серйозний виклик, якого в країні раніше не було. Цей момент обговорюється, щоб збільшувати меліорацію та площі під зрошення", - сказав міністр енергетики та захисту навколишнього середовища України Олексій Оржель під час презентації єдиної екологічної платформи Eco Platform.
Кандидат біологічних наук, директор Дунайсько-Карпатської програми Богдан Проць вважає, що зараз меліорація не найкращий вихід. Адже, за його словами, середня температура повітря з кожним роком на планеті загалом підвищуватиметься і через 10-15 років поверхневі води в Україні можуть практично повністю зникнути. "Потрібно вже зараз заощаджувати воду. Від того, чи матимемо ми запаси води, залежить наша економіка. В Україні цього запасу міцності практично вже не лишилося. І це не фантазії", - наголошує Богдан Проць.
+50 °С - нова українська реальність
Він також зауважує, що уряду слід готуватися до усунення й інших наслідків, спричинених зміною клімату, оскільки вони можуть виявитись руйнівними для слабкої української економіки. "Нищівні гради, буревії, смерчі… Екстремальні події будуть лише частішати в Україні", - відзначає біолог. В Українському гідрометеорологічному інституті змоделювали приблизну "метеокартину" на цьогорічні весну та літо. І прогнози невтішні: нині через теплу зиму почалася вегетація у рослин, котра швидко розвиватиметься, однак навесні можливий захід в Україну холодного арктичного повітря, яке, ймовірно, спричинить у квітні та травні заморозки. "Посіви та сади можуть вимерзнути. Частина врожаю буде втрачена", - не виключає Віра Балабух.
За її словами, влітку в Україні спостерігатиметься область високого атмосферного тиску з сонячною безхмарною погодою та температурами до +40°С та вище. Особливо спекотно буде у містах, де через нагрівання метало-бетонних конструкцій повітря прогріватиметься до +50°С. Тож кліматологи радять уряду подбати про безперебійне забезпечення ймовірного рекордного споживання електроенергії, яку використовуватиме населення та промислові виробники для охолодження своїх домівок і виробничих площ, і вже зараз з врахуванням цього розробити нову схему пікових навантажень для електростанцій.
Водночас міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофій Милованов констатує, що через теплу зиму та скорочення попиту на енергоресурси у грудні 2019 року в Україні на 16 відсотків впало постачання електроенергії, газу та пари. Відповідно на 17 відсотків знизився видобуток вугілля через зменшення попиту з боку теплових електростанцій.
"Ми радіємо, що менше платимо за газ та опалення, але не замислюємось, які титанічні наслідки для економіки це може спровокувати", - підсумовує кандидат біологічних наук Богдан Проць.
Чи не запізно?
Експерт з питань політики у сфері змін клімату Національного екологічного центру Георгій Веремійчик вважає, що Україні потрібен план адаптації економіки країни до стрімких змін клімату та локального впливу потепління. На його думку, почасти адаптацію до нових умов потрібно почати зі сільського господарства, адже воно в Україні найуразливіше. Для цього міністерство енергетики та довкілля разом зі Світовим банком розпочали досліджувати наслідки зміни клімату в Україні до 2100 року.
Українські вчені разом з експертами з Баського центру змін клімату та спеціалізованого міжнародного економічного журналу Metroeconomica вивчатимуть, як викиди парникових газів змінюють сільське та лісове господарства України, а також впливають на здоров'я людей. Але чи не запізно досліджувати те, що вже стало реальністю для українців?