Тортури на Донбасі: хто катує цивільних

"У кімнаті було дуже пильно й темно. Іноді була така спека, що я мав лягати поруч з дверима, хапаючи ковток повітря... У мене було кілька відкритих ран, з яких сочився гній, але вони не викликали до мене лікаря …" Ця історія Анатолія Полякова, якого проросійські сепаратисти незаконно утримували в Луганську, міститься в звіті, складеному спільно правозахисними організаціями Amnesty International та Human Rights Watch. Своє дослідження під назвою "Ти не існуєш. Свавільні затримання, насильницькі зникнення та тортури на сході України" правозахисники опублікували у четвер, 21 липня, в Києві.

Випадок Полякова не є поодиноким. У своєму звіті правозахисники згадують про 18 випадків незаконного й тривалого утримання цивільних під вартою: у дев'яти випадках йдеться про незаконне утримання з боку проросійських сепаратистів, таку ж кількість незаконного утримання правозахисники закидають і українській стороні. Щоразу, за словами правозахисників, кожна із сторін затримувала людей, які підозрювались у співпраці з супротивником або в симпатіях до нього.

Артем, чиє справжнє ім'я не розголошується, стверджує, що його утримували в Маріуполі та Харкові: "Камера була приблизно вісім на вісім метрів з ґратами на вікнах і пластиковим листом, щоб ми нічого не могли бачити на вулиці. У камері було 11 інших людей, коли мене привезли… Вони годували нас тричі на день, дві ложки каші та крихітна скибка хліба з чаєм. По суботах і неділях на сніданок у нас був лише чай."

"Верхівка айсбергу"

За словами, авторів дослідження, перераховані в звіті випадки - "лише верхівка айсбергу". Реальну кількість незаконного утримування під вартою нині навряд чи хтось може назвати. "Дуже складно вивчати цю тему, - пояснив в інтерв’ю DW заступник директора Amnesty International по Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв. - По-перше, це секретне утримання під вартою. По-друге, навіть з самим жертвами спілкуватися доволі важко. Люди можуть бути вже на свободі, але вони бояться бути знову затриманими або створити проблеми для родини". Тому, продовжив Кривошеєв, деякі випадки описані з використанням псевдонімів.

Експерти Amnesty International та Human Rights Watch вказують і на певні тенденції: якщо раніше цивільних затримували хаотично розрізнені сепаратистські угруповання, то нині це робиться вже системно через так звані "міністерства держбезпеки" самопроголошених "народних республік". За словами правозахисників, з українського боку раніше незаконно утримували цивільних добровольчі батальйони, тепер же, імовірно, до цього причетні працівники Служби безпеки України (СБУ).

Правозахисники не виключають існування неофіційних ізоляторів з українського боку. У доповіді називаються три випадки, коли цивільні таким чином утримувалися від шести тижнів до 15 місяців. Як розповіла старша дослідниця Human Rights Watch по Європі та Центральній Азії Тетяна Локшина, на даний час правозахисникам від свідків відомо, що на початок весни цього року на території харківського СБУ імовірно утримувалося 16 осіб. "Вони утримувались незаконно, як привиди, на які навіть жодного бюджету немає, жодних коштів не виділено, - зауважила в розмові з DW Локшина. - Офіційно ці люди ніби не існують." За даними правозахисників, "секретні тюрми СБУ" можуть бути, окрім Харкова, також у Краматорську, Маріуполі та Ізюмі.

Які джерела інформації?

Представники Amnesty International та Human Rights Watch провели 40 інтерв’ю, зокрема з жертвами насильства, їхніми родичами та свідками. Правозахисники також відвідували зону АТО і території, підконтрольні проросійським сепаратистам.

Розслідування тривало півроку. Більшість випадків стосуються 2015-го і першої половини 2016-го років.

Правозахисники запевняють, що інформацію перевіряли з різних джерел, дані свідків співставляли й аналізували. "Щодо припущення про існування секретних тюрем СБУ то ми, зокрема посилаємося на те, що нам декілька осіб, яких ми опитували незалежно одне від одного, розповідали дуже схожі історії про те, як їх там утримували, як виглядали приміщення, хто ще там знаходився, називали імена інших затриманих. Відповідно ця інформація співпадала," - стверджує Локшина.

До речі, правозахисники вже зустрічалися й з представниками СБУ. В Службі безпеки України заперечили існування неофіційних ізоляторів і пообіцяли провести розслідування.

Що далі?

Amnesty International та Human Rights Watch закликали припинити практику незаконного затримання цивільних, їх таємного утримання під вартою і жорстокого поводження з ними, а також негайно розслідувати випадки порушення прав людини і покарати винних. Зібрані дані правозахисники передадуть міжнародним організаціям, у тому числі й ООН, а також українській владі та так званим "ДНР" і "ЛНР".

Планується передати звіт і Росії. "У тій мірі, в якій збоку Росії має місце вплив на так звані "ДНР" і "ЛНР", вони зобов’язані вжити заходів, тому що тортури - це тортури, незаконне утримання - це незаконне утримання. Це злочини, у тому числі й воєнні злочини, і їх треба розслідувати," - заявив заступник директора Amnesty International по Європі та Центральній Азії Денис Кривошеєв.