Заплутана історія турбін Siemens у Росії та санкцій ЄС

Досі випадків, коли німецькі підприємства порушували б санкції Європейського Союзу щодо Росії, запроваджені за анексію Криму, зафіксовано не було. Принаймні днями це констатували автори дослідження Східного комітету німецької економіки (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft).

Однак, можливо, з'явився прецедент. Ідеться про чотири газові турбіни, які виробило спільне підприємство "Сіменс технології газових турбін" (65 відсотків у Siemens, 35 - у російських "Силових машин") для "Технопромекспорта", дочірньої компанії російського держконцерну "Ростех". Про доставку цих турбін на анексований півострів повідомило цього тижня агентство Reuters. Не заперечує факту і "Ростех", хоча запит DW щодо походження агрегатів прес-служба концерну проігнорувала.

Газові турбіни призначені для нової теплової електростанції (ТЕС) у Криму, яка повинна почати свою роботу в 2018 році. Будівництво почали, щоб компенсувати брак електроенергії, від якого потерпає півострів. Санкції ЄС, запроваджені три роки тому, забороняють поставки на анексований Росією півострів товарів, які можуть використовуватися зокрема у сфері енергетики.

Як турбіни потрапили до Криму

Перші підозри, що турбіни виробництва Siemens в обхід санкцій потраплять до Криму, вперше пролунали ще два роки тому. Російська газета "Ведомости" і німецька Frankfurter Allgemeine Zeitung тоді описували наступну двокрокову схему: турбіни, замовлені для ТЕС у російській Тамані, відділеній від Криму десятком кілометрів протоки, потім переправляються морем до Севастополя для місцевої електростанції.

Питання, де взяти турбіни для ТЕС у Криму, залишалося відкритим. Через це завершення проекту затягувалося, як тоді визнавав глава "Ростех" Сергій Чемезов: "У нас за планом кінець 2017 року, але зрозуміло, що ми вже не встигаємо, тому, думаю, до середини 2018 року завершимо будівництво. Затримка пов'язана з турбінами".

З огляду на те, що в Росії сьогодні не виробляють турбіни такої потужності, альтернатив "санкційному товарові" було мало. "Технопромекспорт", за власною ж заявою, шукав можливості придбати аналогічні газові турбіни в іранської компанії Mapna, виготовлені за ліцензією тієї ж Siemens. Однак з причин відсутності "взаєморозуміння з низки технічних і комерційних питань" контракт зірвався. 

Щодо поставлених до Криму турбін підрядник заявив, що придбав їх "на вторинному ринку", не уточнюючи компанію-контрагента. У "Ростеху" також зазначили, що "з метою приведення до умов і вимог проекту, які закладалися спочатку", провели модернізацію "даних установок силами спеціалізованих російських заводів та інжинірингових компаній".  У самій Siemens також допускали, що їхня продукція могла пройти технічну обробку в Росії, але не змогли відповісти, чи існує взагалі ринок уживаних турбін такого типу.

Siemens вважає себе жертвою

Доля турбін після 2016 року читається геть по-різному за версіями російського замовника і німецького постачальника. Остання новина на сайті "Технопромекспорт" датована листопадом 2016 року. У ній дочка "Ростех" звинуватила "Сіменс газові технології" у невиконанні договірних зобов'язань. Компанія повідомила, що почалася дослідча перевірка дій контрагента та допустила, що кримінальне провадження можуть відкрити навіть проти менеджменту німецького конгломерату.

Свої дії Siemens пояснює тим, що з вересня 2016 року у концерну з'явилися достатні підстави вважати, що російська сторона збирається порушити контракт на постачання турбін в Тамань. "Як тільки було заморожено будівництво Таманської ТЕС, ми припинили всі дії за контрактом", - стверджують у Siemens. Критику на свою адресу в мюнхенській штаб-квартирі вважають невиправданою. За словами представника Siemens, компанія "не може виходити з того, що кожен наш партнер в Росії буде порушувати умови договору, інакше неможливо було б вести бізнес".

Заплутана історія з сервісним обслуговуванням

Найбільш ймовірно, що в Криму опинились німецькі агрегати з "нерідними" деталями, на які не поширюється гарантія. "Зазвичай такі контракти передбачають, що Siemens відправляє для установки турбін фахівців, надає "ноу-хау", але ми не будемо цього робити в Криму", - запевнили в концерні. На питання, чи працюватимуть турбіни без технічної підтримки заводу-виробника, у штаб-квартирі Siemens тільки розводять руками: це, мовляв, як прогнозувати майбутнє автомобіля, коли в розпорядженні є тільки двигун.

"Нам важливо донести, що ми не ігнорували ризик потрапляння нашої продукції у Крим, але активно протидіяли цьому і зробили все можливе", - сказав DW представник концерну. У контракті між "Сіменс технології газових турбін" та "Технопромекспорт" як єдине місце використання визначена ТЕС в Тамані, а також обумовлюється заборона поставок електрики з неї на півострів Крим.

Утім, агенція Reuters з посиланням на обізнані у проекті джерела повідомила, що є ще один слід Siemens у будівництві кримських електростанцій. За їхніми даними, компанією-підрядником, яка встановлюватиме турбіни на ТЕС, стала російська "Інтеравтоматика". 45,7 відсотка її акцій контролює саме Siemens. Речник німецького конгломерату на відповідний запит заперечив залученість концерну. У випадку виявлення причетності "Інтеравтоматики" до побудови електростанцій у Криму компанія пообіцяла, що "вживе усіх необхідних та можливих заходів для якнайшвидшого припинення такої участі". 

Що загрожує Siemens

Доказів того, що турбіни, які опинилися в Криму, зроблені Siemens, поки немає, але в концерні виходять з того, що там опинилися їхні агрегати. Тому Siemens створив спеціальну робочу групу для планування подальших дій: "Якщо постачання наших турбін до Криму підтвердиться, це буде однозначним порушенням договору". Які в угоді передбачені санкції на випадок порушення її умов, у мюнхенській штаб-квартирі не уточнили.

"Технопромекспорт" - дочірня компанія "Ростех" Сергія Чемезова, якого вважають другом президента РФ Володимира Путіна часів роботи у Комітеті держбезпеки (КДБ), після призупинки поставок з німецького боку погрозила заборонити Siemens працювати на російському ринку. Німецький концерт працює в Росії вже 160 років і вважає цей ринок стратегічно важливим для себе, хоча останнім часом торговельний оборот концерну в РФ падає. На питання, чи не бояться в Siemens потрапити в немилість російської влади, там відповідають: "Побачимо".

З іншого боку, якщо підтвердиться, що німецькі турбіни виявилися в Криму, це стане непрямим порушенням санкційного режиму ЄС. Ризик опинитися між двох вогнів і отримати штраф з боку влади ФРН Siemens оцінює як незначний. У мюнхенській штаб-квартирі концерну кажуть, що, по-перше, укладений з "Технопромекспортом" договір не підпадає під санкційні обмеження. По-друге, Siemens, за словами представниками компанії, весь час перебуває у тісному контакті з владою Німеччини і в повному обсязі співпрацює з нею.

Юристи, які спеціалізуються на питаннях міжнародних санкцій, вважають, що довести відповідальність Siemens за порушення обмежувальних заходів ЄС буде непросто. "Для цього треба буде довести, що німецька компанія знала та свідомо дозволила порушити режим санкцій", - заявив DW юрист з Потсдаму Інго Детлофф (Ingo Dethloff). Опитані ж Reuters експерти допускають. що компанію зможуть покарати за таку провину.

Утім, компанії "Ростех" боятися, імовірно, немає чого. Вона вже перебуває в переліку компаній, проти яких запроваджені санкції з боку ЄС та США.