Чотири роки за прапор: що чекає Володимира Балуха

В п'ятницю, 4 серпня, Роздольненський суд анексованого Криму засудив до позбавлення волі на три роки і сім місяців українця Володимира Балуха, відомого тим, що він вивісив на своєму будинку в селі Серебрянка український прапор, а також прикріпив табличку "вулиця Героїв Небесної Сотні". Його звинувачують у в незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухових речовин. В грудні 2016 року під час обшуку в його будинку кримські правоохоронці нібито знайшли 70 патронів від автомата Калашникова, 19 гільз і 5 тротилових шашок.

Адвокати Балуха готуються оскаржити це рішення суду. "Ми обов'язково будемо оскаржувати це рішення", - повідомив DW адвокат Володимира Тарас Омельченко.

Родина Володимира сподівається на справедливість для нього. "В останній раз бачила його на суді. Тепер будемо, звичайно, чекати рішення апеляції. Є надія, що його виправдають", - сказала DW дружина Володимира Наталія Балух.

За словами координаторки Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольги Скрипник, Володимира Балуха фактично засудили за проукраїнську позицію, а докази проти нього були подані з грубими порушеннями. "В матеріалах справи фігурує різна кількість патронів нібито вилучених у Володимира, обшук санкціювала ФСБ, а проводила чомусь поліція, понятим був чоловік, який раніше давав брехливі свідчення по іншій справі проти Володимира. Крім того, Володимир не був присутній при обшуку, який проходив на горищі будинку, де ніби знайшли патрони, його закрили в іншій кімнаті, що є порушенням. Все це свідчить про те, що патрони йому підкинули", - розповіла DW Ольга Скрипник.

Адвокати будуть вимагати звільнення Володимира Балуха. Якщо ж вирок залишиться в силі, то є побоювання, що його можуть відправити в Росію. "Згідно з обраною йому мірою, він має залишитися в Криму і відбувати покарання в колонії в Керчі. Ми побоюємося, що його можуть відправити і в Росію, і це буде загрожувати його життю", - говорить Ольга Скрипник.

Що робить Україна для своїх громадян в Криму

На вирок Балуху одразу відреагувало Міністерство закордонних справ України (МЗС). "Засудивши українця під сфабрикованим приводом до майже 4 років позбавлення волі виключно за його свідому громадянську позицію і мирний супротив незаконній окупації його рідної землі, Росія вкотре продемонструвала світові свою цинічну зневагу до прав людини, свобод та людського життя загалом", - заявило МЗС. Міністерство вимагає від російської сторони негайно скасувати це судове рішення та припинити будь-яке переслідування Володимира Балуха.

Але правозахисники чекають більш активної підтримки з боку держави. "Ми чекаємо, щоби українська сторона розпочала переговори щодо долі Балуха. Проблема в тому, що МЗС України займається Донбасом, а політичні в'язні в Криму випадають з поля зору, і ними ніхто не займається", - констатує Ольга Скрипник. В МЗС поки що не встигли прокоментувати, чи плануються переговори щодо звільнення Балуха.

Переговорами щодо передачі ув'язнених осіб з Криму на материкову частину України також займався омбудсмен України. Але в справі Володимира Балуха він допомогти не може. "На жаль, це поза межами компетенцій національних інституцій з прав людини в будь якій країні світу", - повідомили DW в офісі Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Міжнародне спостереження 

Справа Балуха є далеко не єдиним випадком імовірного політичного переслідування українців в Криму. За даними КПГ, зараз з політичних причин на півострові позбавлені волі 40 людей, ще двоє знаходяться під домашнім арештом. В понеділок, 7 серпня, в Верховному суді Криму почалися дебати у кримінальній справі одного з лідерів кримських татар Ахтема Чийгоза. Йому загрожує до семи років ув'язнення за участь в мітингу на підтримку територіальної цілісності України в 2014 році. Ще п'ятеро людей по цій справі перебувають під вартою та особистим поручництвом.

Широковідомою є справа кримчанина Олега Сенцова, якого засудили в РФ до 20 років колонії суворого режиму. Ще 19 людей позбавлені волі по "кримській справі Хізб ут-Тахрір". Організація була з 2003 року визнана терористичною в РФ, але офіційно працювала в українському Криму. Під приводом пошуку членів Хізб ут-Тахрір ФСБ проводить обшуки та арешти мусульман в Криму. В 2016 році слідчі ФСБ порушили кримінальну справу за статтею про екстремізм проти одного з лідерів кримських татарів Ільмі Умерова. Йому присудили примусову стаціонарну психіатричну експертизу і в минулому році його три тижні утримували в лікарні. Крім того, ФСБ переслідує активістів Андрія Виноградова і його дружину Наталію Харченко, а також Ларису Китайську, яких звинувачують в екстремізмі.

КПГ передала інформацію про ці та інші справи в МЗС, робочу групу ООН з довільних затримань та Раду Європи. Згідно з даними Amnesty International в Україні, після окупації Криму Росією, міжнародним правозахисним організаціям було відмовлено у доступі до півострова. "Постійної Моніторингової місії ООН в Криму немає, місія Amnesty International також працювала там лише кілька днів. Якби була якась постійна місія в Криму, то вона могла би ходити на судові засідання і слідкувати за цими справами. А зараз інформацію дуже важко передавати за межі Криму", - розповіла DW речниця Amnesty International в Україні Марія Гур’єва.

Тим не менш, міжнародні організації вже відреагували на порушення прав людей в Криму і політичне переслідування. 19 грудня 2016 року Генеральна Асамблея ООН прийняла резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і місті Севастополь", яка закликає РФ "як окупаційну силу" негайно покласти край "усім утискам жителів Криму". Зокрема, ООН закликала Росію припинити цькування та агресивну дискримінаціюна півострові і невідкладно звільнити всіх незаконно затриманих та засуджених із порушенням елементарних принципів правосуддя громадян України. "Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні була організована на запрошення уряду України у березні 2014 року. Доступу до Криму співробітники Місії не мали і не мають досі. Втім, Місія продовжує роботу з фіксування випадків порушень прав людини і міжнародного гуманітарного права стосовно людей, які проживать на півострові", - повідомили DW в Мониторинговій місії ООН з прав людини в Україні.

Комітет міністрів Ради Європи також закликав Росію припинити порушення прав людей в Криму і довільні затримання. "Закликали провести повне, прозоре і неупереджене розслідування всіх повідомлень про порушення прав людини, щоб притягнути винних до відповідальності", - зазначив комітет.