У Німеччині не все гаразд з боротьбою проти корупції

З моменту розроблення Антикорупційної конвенції ООН 9 років тому її підписало вже 160 країн. Документ зобов’язує підписантів вживати рішучих заходів проти корумпованих посадовців та депутатів, а також заохочує країни до співпраці у боротьбі з корупцією на міжнародному рівні.

Деякі держави, втім, досі остаточно не приєдналися до конвенції. Серед них, зокрема, Саудівська Аравія, Судан, Сирія та... Німеччина. Зволікання з ратифікацією Берліном цього документу змусило керівників 30 провідних німецьких компаній звернутися з відкритим листом на ім’я голів усіх представлених у німецькому парламенті фракцій. У ньому представники німецького бізнесу закликають депутатів якнайшвидше ратифікувати конвенцію, адже "це шкодить репутації німецького бізнесу".

Серед тих, хто звернувся з прямим закликом до депутатів, - голови банків Deutsche Bank, Commerzbank, страхового концерну Allianz, технологічного гіганта Siemens, комунікаційного концерну Deutsche Telekom, автовиробника Daimler, керівники газової компанії Linde, фармацевтичного гіганта Bayer, енергоконцерну E.on та мережі Metro.

Відповідальний бізнес

Експерт з питань корупції у Франкфуртській школі фінансів та менеджменту Юрґен Паутнер каже, що відкритий лист від гігантів німецького бізнесу віддзеркалює глобальні зміни у підходах великого бізнесу до питань законності та цінностей. "Демократична країна, якою є Німеччина, має піклуватися про створення іміджу країни, що заслуговує на довіру й не наражати себе на зайву, непотрібну критику, там, де цього можна уникнути", - вважає він.

Антикорупційна неурядова організація Transparency International привітала відкрите звернення голів 30 німецьких компаній, зазначивши, що ратифікацію цього документу її експерти обстоювали вже давно.

Розмиті правила

Дев’ять років тому Німеччина поставила підпис під конвенцією, але документ так ніколи й не потрапив на ратифікацію до парламенту. Причина в тому, що конвенція вимагає чіткого й жорсткого покарання для обраних посадовців, визнаних винними в отриманні хабарів.

Досі ж, коли йшлося, наприклад, про махінації з голосами, правила покарання для посадовців залишалися у Німеччині дуже розмитими, а санкції проти таких корупціонерів покривають лише голосування на пленарних сесіях Бундестагу чи засіданнях профільних комітетів. Тобто якщо парламентарія підкуповують з тим, щоби вплинути на результати якогось голосування, порушенням закону це не вважатиметься.

За оцінками голови німецького бюро Transparency International у Берліні Кристіана Гомбурга, німецькі парламентарі невипадково затягують з ратифікацією документу, піклуючись про себе й водночас виставляючи Німеччину в негативному світлі за кордоном. "Як можна закликати до боротьби з корупцією Афганістан, а самим навіть не ратифікувати цю конвенцію?" - запитує він.

Зовнішній тиск зростає

Правляча коаліція, тим не менше, вважає, що передбачені конвенцією жорсткі норми покарання заважатимуть депутатам, накладаючи на них обмеження. Тим не менше, голови 30 німецьких компаній у своєму листі намагаються достукатися до сумління парламентарів. "Чесно обрані посадовці не мають боятися суворіших правил", - вважають вони.

На думку Гумборга, страхи правлячої коаліції перед конвенцією не виправдані, адже навряд чи вона породить хвилю розслідувань на федеральному рівні. За його словами, суворіше законодавство сприятиме запобіганню оборудкам чи невідповідностям на регіональному рівні.

Ще у квітні Група держав проти корупції Ради Європи (GRECO) зажадала від Німеччини посилення антикорупційного законодавства до кінця червня. Одначе цей термін сплив, а змін так і не відбулося. Тепер GRECO розмірковує над тим, щоби відрядити до Берліна спеціальну комісію для посилення тиску на німецьку владу.