Часта зміна пріоритетів в Україні гальмує євроінтеграцію

10-літня угода про асоціацію України з Євросоюзом за перші 5 років виконана на 41,6 відсотка. Такими стали результати звіту "Український центр європейської політики", за підсумками експертного дослідження, яке підтримав німецький фонд Конрада Аденауера в Україні. Цей звіт оприлюднений напередодні нової фази переговорів України з ЄС про оновлення угоди щодо асоціації і формування порядку денного двосторонніх відносин на наступні кілька років.

Лідери української євроінтеграції

На відміну від попередніх чотирьох років, цього разу оцінка громадських експертів за підсумками моніторингу виконання угоди про асоціацію України з Євросоюзом майже цілком збігається з урядовими даними, повідомила під час презентації звіту виконавча директорка аналітично-адвокаційного центру "Український центр європейської політики" Любов Акуленко. "Цього разу ми застосували методику моніторингу виконання угод з ЄС Балканських країн. За нашими оцінками виконано  41,6 відсотка угоди, а за урядовим звітом - 42 відсотки", - сказала вона.

Успіх, за словами експертки, досягнутий в галузі скасування технічних бар'єрів, діяльності компаній, державних закупівель, в енергетиці, податках та захисті прав споживачів. Загалом, частка секторів, де зафіксований значний успіх виконання угоди про асоціацію, складає 10,4 відсотка. Частка тих галузей, де було зроблено багато законодавчих змін, але їхнє впровадження гальмується з різних причин склала 18,9 відсотка. Це, насамперед, соціальна політика, економічна конкуренція, охорона громадського здоров'я, підприємництво і торгівля послугами. 

Віце-прем’єрка України з європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина вважає ці показники "колосальним успіхом". Вона нагадала, що угода України з ЄС є найбільшою серед подібних угод Євросоюзу з іншими країнами. "Ми виходимо на рівень євроінтеграції 2.0 і слід зробити акцент на статті 481, яка передбачає, що сторони мають періодично переглядати ефективність тих, чи інших механізмів угоди", - сказала Стефанішина.

Читайте також: ЄС радить Україні провести подальші консультації щодо законопроєкту про медіа

Аутсайдери виконання угоди з ЄС

Проте, згідно зі звітом "Українського центру європейської політики", прогрес спостерігається далеко на по всіх параметрах. По 12,3 відсотка положень угоди про асоціацію прогрес є вкрай незначним. Відставання спостерігається у сільському господарстві, на митниці, у вирішенні проблем інтелектуальної власності, в освіті, на транспорті, в статистиці та авіаційній галузі. Як зазначила Любов Акуленко, найбільший прогрес відзначається там, де немає потреби фінансування реформ з державного бюджету. "На деяких напрямках реформа законодавства є дорогим процесом, і ми одразу починаємо на цьому напрямі пробуксовувати", - застерегла вона.

Серед інших факторів стримування євроінтеграції вона вважає брак діалогу держави з бізнесом, дефіцит в органах української влади експертів з європейського права, а також часту зміну пріоритетів в діяльності владних інституцій. "За оцінками наших експертів, в освіті та охороні громадського здоров'я впродовж останніх 5 років шість разів змінювалися міністри і, відповідно, щоразу змінювалися пріоритети. Це дуже заважає виконанню угоди про асоціацію", - зазначила Акуленко.

Єдиним державним органом, який "системно заважає євроінтеграції", вона вважає Державну регуляторну службу України. Тут, за словами експертки, загрузла більшість ухвалених змін до соціальної сфери та санітарних і фітосанітарних норм. "Ця служба чомусь дає відповідь, що акти ЄС не є обов'язковими для виконання і мають лише рекомендаційних характер. Хоча міжнародні акти і зобов'язання України не підпадають під дію внутрішніх регуляторних органів", - пояснила Акуленко.

Читайте також: Як Україна хоче змінити угоду про асоціацію та що про це думають у ЄС

Оновлення угоди

Євросоюз конструктивно ставиться до пропозицій України з оновлення угоди про асоціацію. Ці параметри можуть бути конкретизовані ще до кінця року, сказав за підсумками переговорів у Брюсселі в Генеральному директораті Єврокомісії торговельний представник України Тарас Качка. Він вважає, що подальший порядок денний відносин Києва з офіційним Брюсселем на наступні кілька років може формуватися впродовж ще трьох зустрічей на високому рівні, зокрема на Раді асоціації Україна-ЄС в грудні цього року. Першими кроками з перегляду угоди про асоціацію Качка вважає схвалення додатку до Угоди з енергетики у газовій сфері та електроенергії, а також домовленість стосовно експорту м'яса птиці.

В подальшому, на його думку, взаємну торгівлю може збільшити інтеграція до норм ЄС української митниці, скасування обмежень на автомобільний транспорт та укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (ACAA). Така угода дозволила б Україні торгувати промисловою продукцією з ЄС на тих самих умовах, на яких країни Євросоюзу торгують між собою. Йдеться про так званий "промисловий безвіз".

Своєю чергою, Ольга Стефанішина заявила, що Україна вже здійснила прорив у сферах, що виходять за межі наявного тексту угоди про асоціацію. Серед них вона назвала початок інтеграції України у цифровий ринок ЄС та прагнення Києва отримати режим внутрішнього європейського ринку. "Ми йдемо до саміту Україна-ЄС у жовтні з дуже амбітними цілями", - заявила Стефанішина.