Україна готує юридичний наступ на РФ

Справа російської компанії "ЮКОС", яка через Постійну палату третейського суду в Гаазі відсудила в Росії 51 мільярд доларів США, надихнула українські компанії. Вони мають намір скористатись міжнародним правом для відшкодування збитків від втрати своїх активів та інвестицій унаслідок анексії Криму. "Ніхто не вірив, що комерційній структурі можна щось відсудити у Росії. Справа "ЮКОСу" стала прецедентом, яким можуть скористатися й українські компанії. Зараз вони це збагнули", - каже колишній дипломат та експерт із міжнародного права Вадим Трюхан.

Перші ластівки

Так, державний "Ощадбанк" направив президентові РФ Володимирові Путіну та прем’єр-міністрові країни Дмитрові Медведєву офіційне повідомлення про свої претензії у зв’язку з незаконним поводженням з інвестиціями, які належать "Ощадбанку" у Криму. Унаслідок анексії півострова російська сторона грубо порушила угоду про заохочення та взаємний захист інвестицій, яку в листопаді 1998 року підписали Україна і Росія, пояснили у банку.

Відповідно до угоди, "Ощадбанк" надав Росії шість місяців для можливості досудового врегулювання суперечки шляхом переговорів, а після цього має намір позиватись до РФ через міжнародні суди. "Ми хочемо створити юридичний прецедент для того, щоб інші компанії, підприємства чи банки України приєднувалися до нас у боротьбі за свої комерційні й бізнесові інтереси", - говорить голова правління банку Андрій Пишний. Він очікує, що претензії до РФ матимуть "масовий" характер.

До анексії Криму "Ощадбанк" мав на півострові найбільшу банківську мережу із 294 територіальними відділеннями. У 2014 році його збитки склали 8,6 мільярда гривень. При цьому сума компенсації, яку банк збирається відсудити у Росії, - близько 15 мільярдів гривень, повідомив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк під час засідання уряду. Політик закликав і інші державні компанії звертатися до суду.

Після цього один із найбільших, хоч і недержавних, банків в Україні - "ПриватБанк" - повідомив, що вже ініціював арбітражний розгляд щодо РФ з вимогою відшкодувати збитки від втрати активів у Криму. Сума збитків у позові поки не заявлена. За словами прес-секретаря банку Олега Серга, арбітражний суд здійснюватиме розгляд у відповідності з Арбітражним регламентом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ). Місцем проведення арбітражного розгляду обрали Гаагу.

Механізм позовів

За словами юриста компанії Arzinger Маркіяна Мальського, фірм, які можуть позиватися до Росії через втрату інвестицій у Криму унаслідок анексії, близько сотні - це страхові, транспортні, видобувні компанії. "Але банкам буде найлегше довести, що вони повністю втратили бізнес через зміну законів на російські, тому вони і перші", - наголошує Мальський. За словами експерта, подібні судові позови розглядаються не один рік, тому швидких результатів очікувати не варто. Однак шанси, за його оцінкою, - хороші.

Механізмів подачі позовних заяв, які стосуються економічних відносин між юридичними особами і країнами, кілька. Це Постійна палата третейського суду в Гаазі, арбітраж ad hoc за правилами ЮНСІТРАЛ, арбітражний інститут Торгової палати у Стокгольмі та Міжнародний центр врегулювання інвестиційних спорів у Вашингтоні. За словами експертів, компанії можуть звернутися у кожну з цих інституцій.

Фахівці критикують владу за зволікання з позовами, які можна було подати раніше, і закликають координувати судові звернення компаній. "Бо в результаті міжнародних арбітражів ми отримаємо сто судових рішень, де буде юридично доведено, що активи українських компаній у Криму втрачені, тому Росія має заплатити. Це буде де-юре визнання Криму як російської території", - застерігає очільник юридичної компанії Lions Litigate Станіслав Батрин.