Відносини з ЄС: Слово за Україною

Вимоги та зауваження, які протягом останніх місяців лунали з вуст представників різних інституцій та лідерів держав-членів ЄС щодо ситуації в України тепер лягли в основу єдиного документу. У вівторок, 10 грудня, Рада ЄС із закордонних справ у Брюсселі ухвалила свої висновки щодо України. "Важливо те, що Європейський Союз чітко визначив, чого він чекає від України. Ми назвали дії, які нам потрібно побачити. Тепер все залежить від кроків української влади. Ми сподіваємося, що поставиться до цього з усією серйозністю", - пояснила у розмові з DW речниця уповноваженої ЄС з питань зовнішньої політики Кетрин Ештон.

Зі змісту ухваленого міністрами країн ЄС документу випливає, що рівень зближення Києва зі спільнотою залежатиме від подальших дій українського керівництва. Довіру європейських партнерів сусід може завоювати лише у випадку, якщо продемонструє прогрес у трьох сферах. По-перше, Києву доведеться дослухатися і повністю впровадити усі рекомендації ОБСЄ стосовно парламентських виборів, які будуть зафіксовані у фінальному звіті організації. Окрім цього, Україні потрібно усунути практику вибіркового правосуддя раз і назавжди та впровадити реформи Порядку денного асоціації Україна-ЄС.

З Тимошенко за ґратами – жодної Асоціації

Експерт Центру європейської політики у Брюсселі Аманда Пол сумнівається, що остаточний звіт ОБСЄ щодо виборів до Верховної Ради за змістом разюче відрізнятиметься від його проміжних варіантів. Важливо буде побачити, чи серйозно українська влада поставиться до критики, яку спостерігачі озвучували неодноразово. «Звісно, ми нічого не можемо стверджувати напевне поки не побачимо фінального звіту», - зазначає експерт.

На думку Пол, Німеччина не допустить підписання Угоди про Асоціацію, поки на волю не вийдуть політв’язні. «Німеччина найбільш впевнено висловлювалася щодо справи Тимошенко. Вона неодноразово заявляла: поки Тимошенко за ґратами – жодного підписання Угоди про асоціацію», - зазначає експерт. У коментарі DW вона додала, що, незважаючи на те, що багато держав-членів Євросоюзу не погоджуються з такою позицією, німецька точка зору залишатиметься безкомпромісною. «Ще нікому не вдалося переконати їх (німецьке керівництво – ред.) змінити свою думку», - каже Пол. Водночас, у німецькому МЗС у відповідь на запит DW коментувати вимоги, висунуті до України, не стали. "Федеральний уряд вітає сам факт формулювання міністрами закордонних справ ЄС чітких вимог, за якими оцінюватимуть дії України", - йдеться у відповіді відомства.

Стимул для України

У своїх висновках міністри закордонних справ країн ЄС висловили очікування, що Угоду про асоціацію з Україною буде підписано до саміту Східного партнерства, що відбудеться у листопаді наступного року у Вільнюсі. Готовність ЄС називати конкретні дати підписання стратегічно важливого документу може стати стимулом для України, який підштовхне до впевненіших дій, зазначив співрозмовник DW у дипломатичних колах у Брюсселі. Водночас брюссельський дипломат наголосив, що документ “не містить нічого нового”. За його словами, схема взаємодії залишається попередньою: поступки у відповідь на виконані умови.

Представник України при ЄС Костянтин Єлісєєв у коментарі DW висловив упевненість, що Україна зможе виконати вимоги ЄС."Нарешті після довгих вагань та напружених дискусій Європейський Союз прийняв стратегічне рішення про підписання та тимчасове застосування Угоди про асоціацію з Україною", - зазначив Єлісєєв. Зокрема, як запевнив український дипломат, Україна готова гарантувати незалежність правосуддя "та його реформування на основі європейських стандартів, у країні буде вдосконалено виборче законодавство та впроваджені системні політичні та соціально-економічні реформи".

В очікуванні реформ

Аманда Пол в інтерв’ю DW висловила сподівання, що українське керівництво справді дослухається до вимог ЄС. Вона вважає, що, насамперед, потрібно відреагувати на вироки Європейського суду з прав людини щодо Юрія Луценка і Юлії Тимошенко. Експерт запевняє, що українські високопосадовці вже неодноразово стверджували, що мають намір виконати рішення суду. «А якщо влада не виконає те, що обіцяла – це буде вкрай негативний сигнал, який вкотре підтвердить, що українській верхівці не можна довіряти», - каже експерт.

За дипломатично сформульованими вимогами, висунутими у висновках Ради ЄС, кариється ціла низка очікуваних Євросоюзом реформ, зазначив в інтерв´ю DW директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. Екперт вказує на те, що потрібно докорінно змінити судову систему. «Для цього треба міняти законодавство: про суддів, судоустрій і прокуратуру. А вимога щодо вибіркового судочинства трансформувалася у вимогу виконувати ті рішення з прав людини, які будуть ухвалені стосовно Тимошенко і Луценка. Хоча конкретно ці прізвища не називаються», - зазначає експерт.

Нелегкий компроміс

Спільна позиція далася міністрам нелегко. У той час, коли, наприклад, Польща висловлювалася за якнайшвидше підписання Угоди про асоціацію, канцлер Німеччини, відповідаючи на запитання DW, казала, що не бачить передумов для такого кроку у найближчому майбутньому. Тепер усі 27 держав поставили свій підпис під документом, який віддзеркалює єдину позицію ЄС. “Цим ми підтверджуємо свою зацікавленість у політичній співпраці та економічній інтеграції з Україною. Ми точно окреслили, що нам потрібно побачити у відповідь. Раніше цього (єдиної позиції – ред.) не було”, - зазначила у розмові DW речниця Кетрин Ештон.