Український екс-депутат у баварській тюрмі
27 квітня 2018 р.
Дмитро Крючков близько року переховувався від правоохоронних органів. Можливо, він ще не один рік залишався би на волі, попри міжнародний розшук. Однак одного по-літньому спекотного дня у квітні кількарічні поневіряння екс-депутата по Європі завершились на німецько-австрійському кордоні. На в'їзді в "альпійську республіку" Крючкова зупинили для перевірки документів німецькі правоохоронці. Злий жарт з колишнім депутатом від Блоку Юлії Тимошенко, вочевидь, зіграла … криза біженців. Адже саме через наплив біженців на кордоні Німеччини і Австрії, як виняток з дії Шенгенської угоди, вже кілька років діє посилений контроль документів.
Затримання Крючкова відбулося ще 14 квітня, однак деталі вдалося з'ясувати лише за кілька тижнів. Замість Зальцбурга, куди, за інформацією джерел DW, прямував Дмитро Крючков, німецькі правоохоронці доставили українця до суду прикордонного містечка Розенгайм для обрання запобіжного заходу. Відтоді, повідомили DW у прокуратурі Мюнхена 26 квітня, Крючков перебуває під вартою. Німецькі правоохоронці подали до Вищого земельного суду Мюнхена запит на арешт до часу, поки з України надійдуть документи на екстрадицію.
Депутат, будівельник, енергоділок
Дмитро Крючков - людина-загадка. 2006 року, у 28-річному віці він став депутатом Верховної Ради за списком Блоку Юлії Тимошенко. За рік депутатства він не взяв участі у розробці жодного законопроекту, жодного разу не брав слово на засіданнях. Єдине, чим він відзначився у своїй політичній діяльності, - став "тушкою". Так Юлія Тимошенко та її соратники зневажливо називали тих депутатів-перебіжчиків, які вийшли з фракції БЮТ і увійшли до "антикризової" коаліції на чолі з Віктором Януковичем. У БЮТ заявляли, що перебіжчики приєдналися до коаліції на чолі з Віктором Януковичем за мільйонні хабарі. Невдовзі парламент було розпущено, а на дострокових виборах Крючков вибороти мандат не зміг.
Після невдалого депутатства Дмитро Крючков декілька років був у тіні. Його "зоряний час" настав після втечі Віктора Януковича і приходу до влади Петра Порошенка. Крючков, який до того чим лише не займався - і будівництвом, і торгівлею, - подається в енергетичний бізнес, де за лічені місяці розбудовує імперію з мільярдним оборотом. Очолюваний ним холдинг "Енергомережа" з кінця 2015 року, взявшись нізвідки, раптом потрапляє під "золотий дощ". Вочевидь, не без сприяння у владних коридорах, обласні енергокомпанії, що перебувають у власності держави, почали переуступати компанії Крючкова право вимоги боргів з боку промислових підприємств.
Бізнес на боргах
Найбільшого масштабу сумнівні боргові операції з "Енергомережею" сягнули у Запоріжжі. Зокрема, місцеве обленерго, як повідомляли українські ЗМІ з посиланням на інформацію з судових реєстрів, поступилося на користь компанії Крючкова правом вимагати 112 мільйонів гривень боргу у "Запорізького титано-магнієвого комбінату", співвласником якого був Дмитро Фірташ. За інформацією "Української правди", комбінат, згідно з умовами договору, мав сплатити "Енергомережі" лише 30 мільйонів гривень. Решту боргу - понад 82 мільйони - компанія Крючкова комбінату Фірташа просто "вибачила". Державне "Запоріжжяобленерго" залишилося ні з чим. Як повідомили DW у Національному антикорупційному бюро, створена Крючковим корупційна схема завдала державній компанії збитків на загальну суму понад 346 мільйонів гривень. Сам же Крючков відкидає звинувачення і стверджує, що планував сплачувати обленерго частину боргу у розстрочку.
Дмитро Крючков в інтерв'ю українським ЗМІ, переховуючись від слідства, заявляв, що справа проти нього є "сфабрикованою і має політичний підтекст". Екс-депутат в інтерв'ю "Українським новинам" після втечі порівняв свою справу з кримінальним переслідуванням інших колишніх політиків, які заробляли сотні мільйонів на операціях з державними енергокомпаніями, - Миколою Мартиненком і Олександром Онищенком. Крючков стверджує, що метою НАБУ є взяття підозрюваних під варту з метою тиску, а не боротьба з корупцією. Водночас утікач не приховує, що мав в енергобізнесі амбіції, навіть більші за Мартиненка чи Онищенка. Керівник "Енергомережі" планував взяти участь у приватизації низки енергокомпаній, насамперед "Центренерго", за своєрідною схемою: через скуплення боргів. Через комітет кредиторів Крючков брав держкомпанії під контроль, і, якби не вимушена втеча, цілком міг би стати власником "Центренерго" - "через чорний хід". При тому, що прозора приватизація цієї компанії - одна з ключових вимог Міжнародного валютного фонду до керівництва української держави.
Політичний притулок: шляхом Онищенка?
Заяви Дмитра Крючкова про політичний підтекст кримінальної справи, імовірно, не є випадковими. Річ у тім, що відповідно до Європейської конвенції про видачу правопорушників, країна може відмовити в екстрадиції підозрюваного, якщо є підстави вбачати політичну мотивацію кримінального переслідування. Для того, щоб говорити про політичний підтекст, як показує практика, зовсім не обов'язково бути видним опозиційним політиком. Зокрема, депутат Верховної Ради Олександр Онищенко, який визнає, що підкуповував депутатів в інтересах Петра Порошенка, шукає політичного притулку в Іспанії, заявляючи про переслідування з боку українського президента. А мільярдер Дмитро Фірташ вже кілька років у Відні з перемінним успіхом опирається видачі Сполученим Штатам, де його підозрюють у корупції. У суді першої інстанції Фірташ переміг, переконавши суддю, що США прагнуть його видачі через те, що олігарх підтримував "незручного для Вашингтона" Віталія Кличка. Суд вищої інстанції, щоправда, відкинув політичний підтекст.
Яку саме роль в українській політиці відігравав затриманий нині у Німеччині Дмитро Крючков, сказати важко. Утім, важко також уявити, як в Україні без тісних зв'язків у владних кабінетах так швидко заробити сотні мільйонів на державних компаніях. Політичні зв'язки Крючкова вже кілька років є предметом спекуляцій в українських ЗМІ. Журналісти вказують, зокрема, на те, що в компанії Крючкова "Енергомережа" працював брат екс-міністра енергетики Юрія Продана Петро - саме в той час, коли Крючков почав заробляти мільйони на підконтрольних міністерству державних обленерго. У журналістських розслідуваннях також вказується на те, що брат Дмитра Крючкова Леонід свого часу був депутатом Київради від Блоку Черновецького. Його колегою по фракції кілька років був нинішній близький соратник президента Порошенка Ігор Кононенко.