Звуження свободи ЗМІ в Україні: чому війна - не виправдання

Українська влада намагається завадити громадянам отримувати інформацію із російських ЗМІ через блокування інтернет-сайтів та заборону мовлення телеканалів. Ідеться також і про висилку й заборону на в'їзд журналістів, що "не може бути рішенням у демократичному суспільстві", заявили у міжнародній організації "Репортери без кордонів" (RSF), що базується у Парижі. Занепокоєння ситуацією довкола умов роботи журналістів в Україні лунають дедалі частіше. У середу, 6 вересня, правозахисники звернулися до сторін конфлікту на Донбасі із закликом припинити заважати журналістам працювати. 

На думку RSF, це порушення фундаментальних прав і свобод, а також міжнародного права. В організації звернули увагу на таврування російських журналістів "пропагандистами", зокрема і видвореної наприкінці серпня з України кореспондентки "Першого каналу" російського ТБ Анни Курбатової, та заборону в країні російських соцмереж.

Заручники інформаційної війни

"Україна є правовою державою (...) Так буде з кожним, хто дозволяє собі ганьбити Україну", - написала у соцмережі Facebook речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська, говорячи про видворення Курбатової. Парелельно на скандальному сайті "Миротворець" кореспондентці російського "Першого телеканалу" закидали "антиукраїнську пропаганду". На момент виходу матералу в СБУ не відповіли на запит DW щодо видворення журналістів та заборону їм на в'їзд.

Утім, дії українських органів безпеки критикують фахівці зі сфери захисту прав журналістів, вважаючи, що обмеження їх роботи - недемократичне. "Свобода преси - універсальне основне право, яке має діяти і в Україні. Журналісти мають працювати безперешкодно. Як правило, відрізнити ЗМІ, яке працює за принципами журналістики, від рупорів пропаганди дуже просто", - каже DW представник Німецького союзу журналістів Гендрік Цернер (Hendrik Zörner). Будь-які заходи примусу та заборони, наголошує він, є "геть неправильним шляхом".

Представники української влади часто пояснюють свої дії "інформаційною війною". Про це говорили, зокрема, в СБУ та МВС. "Ясно, що війна в Україні ведеться та розпалюється також і словами, але це не виправдовує переслідувань журналістів лише тому, що вони працюють на певні ЗМІ чи виступають із політично незручними поглядами", - зазначив керівник німецького відділення "Репортерів без кордонів" Крістіан Мір (Christian Mihr). 

"Україна - перебуває в інформаційній війні з Росією, проте помста окремим репортерам - не шлях до перемоги", - зазначає також координаторка базованого у Нью-Йорку "Комітету захисту журналістів" (CPJ) у Європі та Центральній Азії Ніна Огнянова. Вона наголошує, що Київ повинен повністю гарантувати свободу преси, якщо справді є відданим побудові сильної демократії.

У повідомленні на сайті організації міститься заклик до СБУ припинити "наступ" на журналістів, які суперечать офіційній позиції щодо спірних питань, зокрема конфлікту на Донбасі.

Проблеми із захистом журналістів

Українські партнери RSF, "Інститут масової інформації" (ІМІ), навели статистику щодо порушень свободи слова в Україні. За їхніми даними, за вісім місяців поточного року таких в Україні зафіксовано 172 випадки, за аналогічний період минулоріч - 184 інциденти.

Найчастіше, підрахували в ІМІ, трапляються перешкоджання журналістській діяльності, обмеження доступу до публічної інформації, погрози та залякування працівників ЗМІ.

На думку виконавчої директорки ІМІ Оксани Романюк ситуація із видворенням з території України журналістів, зокрема іспанських журналістів Антоніо Памплієгу і Мануеля Анхеля Састре, викличе питання від міжнародних організацій та зашкодить Україні. "Тут не можна рубати з плеча. Тому що йдеться і про імідж, і про базові демократичні цінності, про права людини, про свободу слова", - пояснює вона.

Правозахисні організації, як Human Rights Watch (HRW), прямо називають видворення журналістів та заборону їм на в'їзд "серйозним порушенням міжнародних зобов'язань щодо прав людини". "Заборони для журналістів - короткозора та мстива (політика. - Ред.), вона підриває відданість України верховенству права та демократичним реформам", - зазначає представниця HRW Таня Купер.

Злочини проти представників преси - безкарні

Мір зазначає, що українська влада повинна докласти всіх зусиль, аби зупинити подальшу безкарність щодо злочинів проти журналістів.

Водночас серпневе опитування працівників українських ЗМІ, проведене Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) свідчить, що більше половини респондентів скаржаться на збільшення агресії проти представників преси. Опитані зазначають, що "правоохоронні органи демонструють неспроможність до розслідування не тільки злочинів проти журналістів, а й загалом до протистояння хвилі злочинності в державі", - йдеться у повідомленні на сайті НСЖУ.

У HRW та "Репортерах без кордонів" також нагадують про досі не розкрите вбивство журналіста Павла Шеремета. За даними оприлюдненого в липні звіту CPJ "Відмова від правосуддя: розслідування вбивства Павла Шеремета в Україні не дало результатів" наголошується, що українська влада "не пропонує жодних очевидних доказів на підтримку своєї основної версії розслідування - російського сліду".

"Влада має регулювати олігополію в ЗМІ"

Опитані DW експерти та представники правозахисних організацій погоджуються, що видворення журналістів не може бути рішенням у демократичній державі навіть за умов конфлікту. "Українському урядові варто натомість підтримувати незалежні ЗМІ, щоб ефективніше контролювати олігополію (домінування у сфері кількох найбільших учасників. - Ред.) ЗМІ та покласти край безсоромним маніпуляціям на користь інтересів бізнесу, для політичної реклами чи політичних проектів власника", - наголошує Мір.

На його думку, таким чином значно зросте довіра до українських ЗМІ. Про її важливість говорить і німецький експерт Цернер. "Якщо журналістика і критичні, незалежні ЗМІ мають значну довіру, то пропаганда просто більше не сприймається на віру", - резюмує він.