Після скасування закону Колесніченка-Ківалова
1 березня 2018 р.
28 лютогоКонституційний Суд України (КСУ) визнав неконституційним Закон про "Про основи державної мовної політики" від 3 липня 2012 року через порушення процедури його ухвалення. Авторами цього резонансного закону були народні депутат від "Партії регіонів" Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов. Цей закон визнавав українську мову державною, проте передбачав офіційну двомовність у регіонах, де чисельність представників національних меншин перевищує 10 відсотків. Серйозні нарікання cеред політиків та громадськості викликало й те, що він був ухвалений з грубими порушеннями регламенту.
У лютому 2014 року, після Революції Гідності та зміни влади в Україні, Верховна Рада скасувала "закон Колесніченка-Ківалова", чим викликала хвилю критики на адресу Києва, у тому числі з боку Заходу. Проте в.о. президента України Олександр Турчинов відмовився тоді підписувати рішення парламенту. Проте у червні 2014 року група із 57 народних депутатів надіслала подання до КСУ з проханням розглянути мовний закон щодо його конституційності. Суд приступив до розгляду цього подання у листопаді 2016 року.
"Ми "розвели" їх, як кошенят"
Закон "Колесніченка-Ківалова" був політичним замовленням, ухваленим під тиском і на догоду Кремлю, тому дуже добре, що КСУ визнав його неконституційний. Про це у коментарі DW сказала голова комітету ВР у закордонних справах Ганна Гопко.
Президент міжнародної асоціації україністів, професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер вважає, що "закон Колесніченка-Ківалова" має "скандальну історію", а ті, хто були причетні до його написання і просування у парламенті, "порушили всі правила демократичної поведінки, і не лише щодо регламенту Верховної Ради". У коментарі DW професор Мозер пригадав слова заступника голови "Партії регіонів" Михайла Чечетова, який, після ухвалення скандального закону у липні 2012 року запропонував "оцінити красу гри "Партії регіонів" і заявив: "Ми "розвели" наших політичних опонентів, як кошенят".
Міхаель Мозер зауважив, що у 2014 році українські і міжнародні експерти Ради Європи та ОБСЄ дуже критично оцінювали "закон Колесніченка-Ківалова". "Він справді дещо послаблював позиції державної мови, але це навіть не найгірше, що можна про нього сказати. Цей закон мав дуже поганий запах", - сказав мовознавець.
Ківалов: рішення КСУ - політичне
Категорично не згоден з рішенням КСУ один із співавторів "мовного закону", представник "Опозиційного блоку" Сергій Ківалов. "Як можна бути згодним з суто політичним рішенням Конституційного Суду? Тут немає ані права, ані логіки, ані законності", - заявив він DW, стверджуючи що ще у 2010 році відповідний законопроект був узгоджений з Комітетом Міністрів Ради Європи та Венеціанською комісією, думку яких "зухвало проігнорували судді КС".
Щодо другого автора "мовного закону", Вадима Колісниченка, то після подій Революції Гідності, він виїхав на територію окупованого Росією Криму, прийняв громадянство РФ і очолив організацію російської партії "Родина" у Севастополі.
Українську мову захищає Конституція
Один з головних моментів, про котрий обережно говорили ті народні депутати України, з якими поспілкувалася DW, полягає у тому, який же закон тепер регулює питання мовної сфери у державі. Адже з моменту ухвалення рішення КСУ закон "Колесніченка-Ківалова" втратив свою чинність. А іншого закону про засади державної мовної в Україні на сьогодні немає.
Сам Ківалов стверджує, після скасування мовного закону від 2012 року у силу має автоматично вступити радянський закон від 1989 року "Про мови в Українській РСР".
Проте доктор права Національного університету "Києво-Могилянська академія" Мирослава Антонович запевнила DW, що "правового вакууму після цього рішення Конституційного Суду України не виникло".
"Є Конституція України, яка у статті 10 визначає , що державною мовою в Україні є українська мова, держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України", - процитувала вона. Антонович також зауважила, що закони про державну мову є далеко не в усіх європейських країнах.
Законопроект нового мовного закону готовий
З будь-якою правовою невизначеністю, яка може виникнути у зв’язку з рішення КСУ щодо "закону Колесніченка-Ківалова" "дуже легко боротися", вважає доктор юридичних наук Володимир Василенко. Він нагадав, що у Верховній Раді вже давно зареєстровано законопроект 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної", співавторами якого є 76 народних депутатів з усіх політичних фракцій. "Цей закон можна дуже швидко прийняти, якщо на те буде воля усіх політичних сил парламенту, насамперед фракції "Блоку Петра Порошенка" та "Народного фронту", - сказав DW Василенко.
Ганна Гопко підтвердила, що наразі у парламенті тривають політичні консультації щодо ухвалення цього законопроекту, а в адміністрації президента над цим працює спеціальна робоча група, до якої залучено багато фахівців. "Дуже важливо, щоб Верховна Рада ухвалила новий мовний закон ще у нинішньому скликанні і, зважаючи на переделекторальні настрої, не хотілося б, щоб він перетворися на розмінну монету деяких політичних сил", - застерегла Ганна Гопко.
Депутатка також припустила, що після ухвалення мовного законопроекту у першому читанні, він може бути відправлений на експертизу Венеціанської комісії, "щоб пізніше уникнути додаткових непорозумінь і не дати можливості незадоволеним гравцям використати це якимось чином".
Крім того, у Верховній Раді зареєстровані ще два інших законопроекти, мета яких - врегулювання мовного питання.