Уряд Азарова не виправдав сподівань

Другий прихід Миколи Азарова в український кабмін в якості прем’єр-міністра був багатообіцяючим. За даними соціологічної служби Центру Разумкова, у травні 2010 року, після призначення Азарова прем’єр-міністром, 54 % громадян повністю підтримували чи схвалювали окремі ініціативи його урядової команди.

Нині ж ситуація протилежна: майже 50% українців зовсім не підтримують урядовий курс і не довіряють кабміну як владній інституції. «У Азарова тоді був кредит довіри, що він втілить економічні реформи і дійсно покращить добробут. Та сподівання людей не виправдалися»,- наголошує директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко. За його словами, такого стрімкого падіння рейтингів уряду не було навіть за часів Кучми.

Без реформ

Тож як великий реформатор Микола Азаров українцям не запам’ятається, упевнений експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін. За словами економіста, те, за що так критикував Азаров своїх попередників, тепер можна спокійно адресувати і його кабінету міністрів:
дефіцит бюджету, тиск на підприємців, відсутність домовленостей з МВФ, так і не переглянута газова угода з Росією.

Як наслідок – Україна зараз на порозі нової хвилі економічної кризи, зауважує Газузулін: «Його уряд обіцяв багато, але виконав мізер. Азаров упустив час для проведення реформ. Обіцяне виконане лише на 5-10%».

Можна відзначити і позитивні моменти діяльності уряду Азарова, каже виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук. Зокрема, він сприяв ухваленню низки законів, які дещо полегшили ведення бізнесу в Україні. Було ухвалено митний кодекс, закон про порти, податковий кодекс. Однак, на думку експерта, не слід забувати й негативних наслідків політики цього уряду. «Попри все, цей уряд намагався вибити з підприємців гроші наперед. Але ж запас міцності у підприємств вичерпується. І як наслідок – почався економічний спад»,- сказав Deutsche Welle Дмитро Боярчук.

Закритість заради власної кишені

Те, що ручне управління було дуже характерним для урядування Миколи Азарова, впевнена і керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень Світлана Конончук. За її словами, уряд Азарова обрав «мобілізаційний тип управління», коли ставиться завдання якомога швидше зібрати гроші і витратити їх на поточні потреби. Таке управління було абсолютно непрозорим і не задовольняло реальні потреби суспільства, каже Конончук: «Гроші «стригли» через податкову, але куди і як вони розподілялися, невідомо. Все ж проводиться без тендерів у закритому режимі».

Експерти вважають, що така закритість у розподілені державних фінансів була на руку міністрам Азарова, які через різноманітні державні програми спрямовували фінансові потоки у власний бізнес. Конончук наголошує, що уряд так і не ухвалив власної програми дій, а працював суто за вказівками президента, тому, переконана економіст, всі соціальні ініціативи Азарова теж провалилися.

Неостаточна відставка

Наразі остаточно не відомо, закінчилося правління уряду Миколи Азарова чи це лише "технічна" перерва. Президент прийняв відставку нинішнього складу кабміну через вимогу закону, адже Микола Азаров та його міністри були обрані депутатами до парламенту. Разом з тим, прем'єр та міністри до призначення нового уряду виконуватимуть свої повноваження.

Експерти не виключають, що новий склад кабміну може знову-таки очолити той самий Микола Азаров. Хоча обговорюються й інші варіанти розвитку подій. Так, у числі ймовірних претендентів на посаду голови уряду часто називають голову Нацбанку Сергія Арбузова, наближеного до родини чинного президента.