Урядова криза в Італії: міністри йдуть у відставку
15 листопада 2010 р.
Прихильники Фіні вийшли в понеділок, 15 листопада, з уряду, написавши усього три сухі рядки без жодних пояснень. Серед них – міністр з питань Європи та заступник міністра промисловості. Їхня політична сила, „Майбутнє та свобода для Італії” висловлюється чітко: відставка Берлусконі, новий уряд та нова програма.
Після багатомісячної суперечки Берлусконі в липні виключив свого соратника Фіні зі спільно заснованої нової партії «Дім свободи». Після цього Фіні заснував власну партію, зібравши в парламенті близько 40 депутатів. Без їхніх голосів Берлусконі не має більшості.
У берлусконівській партії „Народ свободи” цей крок назвали зрадою та „великою політичною помилкою”.
Сам Берлусконі має такий план: спочатку – прийняття так званого „закону про стабільність”, тобто держбюджету, а потім – голосування вотуму довіри в парламенті. Причому обов’язково спочатку – у Сенаті, де він має більшість, а потім – у нижній палаті, де підтримка слабша. І якщо нижня палата винесе вотум недовіри, то розпустити її й перевибрати тільки депутатів, а не сенаторів.
Опозиція називає цю ідею „лазівкою”, і нагадує, що лівоцентрист Романо Проді розпустив свій уряд, коли отримав підтримку тільки однієї з палат.
Берлусконі звинувачує ЗМІ
Експерти з конституційного права у цей час розмірковують над тим, чи можна розпускати тільки одну палату парламенту. Конституція цього прямо не забороняє, однак це може призвести до створення у палатах різних більшостей, до того ж, вони матимуть різний термін каденції – Сенат до 2013 року, а нижня палата – до 2015. Тому невідомо, чи підпише таке рішення президент Італії Джорджо Наполітано.
У цей час Сильвіо Берлусконі запланував на вечір понеділка зустріч з лідерами правої „Ліги Півночі”, які вже запевнили його у своїй підтримці. Прем’єр переконаний, що його уряд піде вперед, і закликає італійців не читати газет, тому що „там змальовується неіснуюча дійсність”. „ЗМІ поводяться так, ніби виборців не існує, - переконаний Берлусконі, - і, як завжди кажучи про себе у третій особі, додає – „але виборці є, і 60 відсотків з них – за Сильвіо Берлусконі”.
Автор: Мар’яна Яворська
Редактор: Роман Гончаренко