Утилізація сміття по-українськи або пристрасті довкола будівництва сміттєспалювального заводу в Донецьку

Екологічні організації Донецька протестують проти планів місцевої влади побудувати в місті сміттєспалювальний завод. Його спорудження мало розпочатися ще 2009 року, тоді шведська компанія «Екоенерджи» згідно з домовленостям з урядом України увійшла на український ринок для будівництва підприємств, що виробляють енергію зі сміття, пояснює начальник Донецького міського управління благоустрою Костянтин Савінов: «Це може бути і теплова енергія, і електроенергія, і газ. Протягом року активно велися передпроектні роботи». Попередня спроба ще рік тому побудувати завод у Донецьку за кошти того ж інвестора не вдалася також через громадські протести.

Спалювання сміття - небезпечно і для екології, і для здоров’я людей, переконані місцеві жителі. Проблему із накопиченням побутових відходів в мільйонному мегаполісі потрібно вирішувати, кажуть чиновники. Два полігони для сміття, які нині діють у Донецьку, не відповідають сучасним вимогам, до того ж їхній ресурс скоро буде вичерпаний. Шведський інвестор, який пропонує побудувати сміттєспалювальний завод, має гарну репутацію, а технології, які пропонуються, найсучасніші, переконує влада.

Нині у розвинутих країнах існують як полігони для захоронення сміття, так і сміттєспалювальні заводи, сказав в інтерв’ю Deutsche Welle представник проекту «Ініціативи чистої енергії» Олег Шульєв. За його словами, кожен з цих методів має і переваги, і недоліки. Полігони займають величезні площі, які неможливо упродовж тривалого часу використовувати. Крім того, існує ймовірність потрапляння шкідливих речовин у воду та ґрунт, також відбувається виділення зі сміття метану. «Спалювання сміття має свій недолік – викиди в атмосферу отруйних речовин, зокрема діоксину. Тому дуже важливо використовувати якісні системи очищення», - зауважує експерт і додає, що технології спалювання сміття у світі постійно вдосконалюються. Так, в тій же Швеції приблизно 40 – 45 відсотків сміття спалюється, каже Шульєв.

Токсичні відходи треба відсортовувати, але..

Європейське законодавство жорстко контролює параметри викидів в атмосферу. В Україні ж ситуація інша, навіть фахівцям невідомо, де є сучасні лабораторії, які б могли якісно тестувати та контролювати шкідливі викиди, зокрема діоксини, сказав у розмові з Deutsche Welle доктор технічних наук, декан факультету екології та хімічної технології Донецького національного технічного університету Віктор Костенко. Крім того, зауважує науковець, до українського сміття потрапляє багато токсичних речовин, які в багатьох інших країнах відсортовуються. «Батарейки відпрацьовані не викидають, їх треба здавати, леза для гоління з першокласної сталі треба здавати. У нас в гостях були вчені із Скандинавії, так вони свої пластикові пляшки поклали до валізи, тому що вони повинні їх дома у себе здавати», - каже Костенко.

Завдяки сортуванню і роздільній утилізації сміття частина відходів йде на вторинну переробку, а небезпечні речовини не потрапляють у довкілля. Світовими лідерами в цьому напрямку є Німеччина та Голландія, де більшість сміття спрямовується на вторинну переробку, а спалюється переважно те, що не підлягає переробці. У Донецьку нещодавно також розпочався роздільний збір сміття. Але тільки у рамках пілотного проекту, лише в центрі міста.

Експерти не можуть дати однозначну оцінку щодо ефективності чи екологічної безпеки майбутнього заводу через відсутність у них необхідної документації. Головна претензія екологів – відсутність проектних матеріалів для експертного обговорення, зазначила керівник організації « Роза вітрів» Вікторія Гранкіна. «Недовіра до влади, це, мабуть, найбільш болюче місце. Навіть якщо завод буде побудований, ми не впевнені, чи будуть дотримуватися технологічні умови. Ми нічого не знаємо, а через це немає і довіри».

У відповідь на протести громадськості у Донецьку місцеві чиновники запевнили, що незабаром буде створена робоча група, до якої увійдуть представники міської влади, інвестори, активісти громадських екологічних організацій та навіть медики. І рішення щодо будівництва заводу буде ухвалюватися лише після проведення незалежної експертизи та громадських слухань, як і передбачено законодавством.

Автор: Карина Оганесян

Редактор: Наталя Неділько