Формула щастя, або Про що мріють студенти

Знайомтеся, це – нинішні студенти. Усі вони навчаються в університетах Німеччини і, звісно ж, мріють про світле майбутнє. Але яким воно виглядає в їхніх очах? Чого вони прагнуть? Що робить їх щасливими?

Штефан Фельд з Німеччини, 24 роки, студент факультету архітектури Технологічного інституту Карлсруе

Моє бажання просте. Хоча я й обожнюю свою спеціальність, навчання забирає в мене надто багато часу. На щось інше його, на жаль, майже не залишається. Тому я був би щасливим, якби в мене з’явилося більше вільного часу. Тоді я міг би проводити його разом зі своєю дівчиною, друзями та сім'єю і займатися іншими приємними справами, наприклад, подорожувати.

Хочете довідатися інші формули щастя? Тоді тисніть на стрілки!

Марія Ігнятович із Сербії, 26 років, студентка магістратури International Media Studies, Академія Deutsche Welle

Я не вагітна. Але моя найзаповітніша мрія – народити наступного року на світ моє дитя: дипломну роботу. Вона стане кульмінацією моєї магістерської програми, в якій я брала участь два роки. Ну, а після захисту мені дуже хотілося б знайти роботу у сфері ЗМІ. А оскільки не меншу радість мені приносять менш масштабні проекти, було б добре, якби мені вдавалося також подорожувати, танцювати та малювати. І, звісно ж, щастя для мене не можливе без здоров’я та добробуту моїх рідних і близьких.

Олексій Сулима з Росії, 22 роки, вивчає економіку в університеті Бонна

Намагаючись відповісти на питання про те, що могло б зробити мене щасливішим, я усвідомив, що мені як економісту набагато простіше висловлювати свої думки у вигляді компактних формул. Отож, формула мого щастя складається з двох груп компонентів: «А» і «Б». «А» – набір, до якого входять елементи кар'єрного успіху. Я планую пройти практику в Німецькому федеральному банку, отримати диплом магістра і вивчити німецьку. «Б» – набір, який складається з елементів особистого щастя. Я буду страшенно радіти, якщо все вдасться і моя «друга половинка» приїде до Німеччини. Я хочу також полетіти кудись у відпустку. І, звичайно, мені хочеться, щоб мої близькі також були щасливі!

Амір Моканакі з Ірану, 27 років, вивчає фізику в університеті Бонна

М’який ненасильницький перехід до демократичного режиму в Ірані зробив би мене по-справжньому щасливим. Однак я майже впевнений, що так швидко цього не станеться. Тож залишається лише побажати, аби ситуація бодай розвивалася в тому руслі. Це дало б мені надію на можливість такого переходу.

Марія Масленнікофф з Білорусі, 29 років, флейтистка, вчиться у Вищій школі музики в Штутгарті

Можливо, це й банально, але щастя для мене пов'язано не лише зі мною особисто, але й з тим, що відбувається довкола. Я щаслива вже просто тому, що живу, що я, мої рідні і близькі здорові і в мене є можливість з ними бачитися та спілкуватися. Для щастя мені потрібно не так вже й багато: дочекатися кінця авторитарного режиму в Білорусі та народити дітей.

Гемечу Бекеле Лему з Ефіопії, 24 роки, студент магістратури International Media Studies, Академія Deutsche Welle

Я дуже сподіваюся стати більш упевненим у собі. Для мене було б дуже важливо подолати емоційну скутість, яка заважає мені вільно спілкуватися. Я хочу навчитися слухати, розуміти, поділяти почуття співрозмовників. Ці риси дозволять мені побудувати своє майбутнє.

Аня Фрьоліх з Німеччини, 29 років, студентка магістратури берлінської школи Hertie School of Governance

Ось уже два місяці я готуюся до марафону: треную витривалість, причому не лише спортивну. До літа мені хотілося б взяти участь у цьому змаганні, аби довести собі, що я на це здатна. Крім того, мені доведеться паралельно з навчанням писати дипломну роботу. Тож я буду щаслива, якщо мені вдасться з усім цим впоратися. А після цього я мрію попрацювати за кордоном, у Ванкувері або в Нью-Йорку, і заробити достатньо грошей, аби їздити в гості до друзів по цілому світу.

Діпак Венканна з Індії, 25 років, вивчає молекулярні біотехнології в університеті Бонна

Якби я міг принести мир людям, які мені оточують, збулося б моє найзаповітніше бажання. У кількох регіонах планети люди позбавлені води, їжі та даху. Наступного року я хотів би зробити все, що в моїх силах, аби допомогти їм. Адже мені пощастило здобути вищу освіту. Я бажаю собі також якомога швидше знайти роботу. Тоді я нарешті зміг би матеріально підтримати кількох школярів в Індії, щоб вони могли продовжити навчання.

Софія Фаріна з Італії, 30 років, вивчає історію сучасного мистецтва у Вільному університеті Берліна

Я вже давно ламаю собі голову над тим, чого мені не вистачає для повного щастя, але завжди приходжу до одного й того ж висновку: мені потрібна внутрішня сила. Тільки з її допомогою мені вдасться побудувати своє життя так, як би мені цього хотілося. Я налаштована на те, щоб активно вирішувати свої повсякденні завдання. А це – робота в музеї сучасного мистецтва, яка б приносила мені задоволення, дитина від коханої людини і будинок у гостинному місті.

Родриго Мартінез з Мексики, 30 років, вивчає ділове адміністрування і маркетинг у Вищій школі Бонн-Рейн-Зіґ

Я буду щасливий, якщо зможу відвідати країни, де живуть мої нові друзі, з якими я познайомився під час навчання в Німеччині. Від усієї душі бажаю своїм рідним і близьким, щоб здійснилися їхні плани. Це принесе мені не меншу радість. Якщо ж говорити про мою батьківщину, то мені було б дуже приємно, якби вагомі політичні і соціальні зміни відбувалися не лише на словах, але й на ділі.

Ульрика Мюллер з Німеччини, 24 роки, вивчає музику та ЗМІ у Берлінському університеті імені Гумбольдта

Я зазвичай дивлюся на життя позитивно і не здаюся, навіть якщо іноді не все виходить так, як хотілося б. Для мене щастя – це здоров’я моїх рідних і близьких, а також робота, яка приносить мені багато задоволення. Шість років тому я відкрила свою справу і з того часу продаю під власною маркою прикраси ручної роботи. Мені хотілося б, аби я могла поєднувати навчання та підприємництво. А ще я була б щаслива, якби люди на вулицях стали привітнішими.

Розмовляла Ксенія Польська
Переклад: Христина Ніколайчук
Редактор: Тетяна Бондаренко