Фоторепортаж: Хостел у Сараєві - заночувати, як на війні
Як це - бути цивільним на війні і не знати, чи настане для тебе завтра? Хостел у Сараєві пропонує відчути це на собі. Але гості все ж таки мають одну визначальну перевагу - вони знають, що залишаться в живих.
Не музей і не пансіон
Шоломи, якими прикриті ліхтарі, зброя на стінах: Аріан Курбасіч розробив проект і відкрив "Воєнний хостел". У 1992 році він ще дитиною перебував в епіцентрі Боснійської війни. Тож у хостелі боснієць відтворив часи облоги Сараєва. Своїх гостей він вітає у шоломі та бронежилеті.
Пригода, яка продирає до кісток
Заночувати на підлозі посеред холу на надувних матрацах під військовими пледами коштує 10 євро. Перед сном можна почитати тодішні газети. Однак сну може й не бути - через гучномовець гості постійно, навіть вночі, чують постріли та вибухи.
Води і світла тут немає
Світла тут практично немає: лампочки живляться автомобільним акумулятором, а вночі повсюди запалені свічки. Вода? Звичайно, її немає. А джерелом тепла є єдина у хостелі пічка-буржуйка.
Автентичні помешкання
Пластикове маскування для вікон як раз те саме, яке роздавали гуманітарні місії ООН під час війни. З його допомогою люди прикривали вікна своїх помешкань у Сараєві, коли скло вилітало з них внаслідок вибухів.
Дитина війни розповідає
Аріан Курбасіч не просто пропонує заночувати "в умовах війни". Його батько воював, тож Курбасіч розповідає гостям історію його сім'ї під час Боснійської війни. "Будь обережним", - ці слова маленький Аріан навчився розуміти і говорити після своїх перших "мама" і "тато".
Сліди пострілів на стінах
Коли Словенія та Хорватія відділились від Югославії, у Боснії і Герцоговині також посилились рухи за незалежність. Однак на заваді став локальний конфлікт між боснійцями та хорватами, які прагнули незалежності, та сербами, які були проти неї. Ситуація загострилась, коли у 1992 році деякі країни визнали Боснію і Герцоговину незалежною державою.
1425 днів страху
Облога столиці тривала майже чотири роки. 380 тисяч мешканців Сараєва були відрізані від постачання продуктів харчування, електрики, води та тепла. Місто забезпечувалось найнеобхіднішим з повітря. Люди ж жили переважно у підвалах, щоб урятуватись від снайперів та бомбардувань. У Сараєві загинули понад 11 тисяч людей, з них 1600 - діти.
Знання вбиває війну
Під хостелом розташований бункер, у якому Курбасіч показує документальні фільми про Боснійську війну. "Війну найпростіше зупинити, якщо її упередити", - каже власник хостелу. А освіта і знання, на його думку, є найкращими превентивними механізмами. "Одна-дві ночі в таких умовах змінюють у гостей перспективу їхнього бачення", - каже він.