Легальна проституція

Десять років тому, в січні 2002 року, у Німеччині набув чинності "Закон про регулювання правових відносин осіб, які займаються проституцією". Тим самим проституцію визнали як легальну професію, і вона втратила статус діяльності, що "суперечить загальноприйнятим нормам моралі". У законодавців були добрі наміри: посилити права повій, надавши їм соціальний захист і можливість об'єднуватися в профспілки.

Однак сьогодні, підбиваючи підсумки десятирічного існування закону, експерти змушені констатувати: від легалізації проституції в Німеччині виграли насамперед власники борделів, а для самих представниць цієї найдавнішої професії мало що змінилося.

Історія питання

1980 року в Німеччині заснували об’єднання Hydra, головною вимогою якого стала легалізація проституції в країні. У жовтні 1985 року в Берліні відбувся перший конгрес проституток, метою якого було привабити увагу громадськості до потреб та проблем жінок, які надають секс-послуги за гроші. 2000 року суд у Берліні визнав незаконними дії поліції та влади, що домагалися закриття столичного кафе-бару Psst!, в якому надавалися сексуальні послуги.

Два роки по тому, 2002 року, тодішній уряд з представників соціал-демократів та "зелених", ухвалив "Закон про регулювання правових відносин осіб, які займаються проституцією". Згідно з ним, проституція була легалізована як професія, власникам борделів присвоїли статус підприємців, вони отримали право приймати на роботу працівниць на контрактній основі. У свою чергу, працівники і працівниці секс-індустрії зобов'язувалися платити податки, отримавши в обмін право на соціальний захист: пенсію, медичне страхування й допомогу з безробіття.

"А віз і нині там"

"Закон мало що змінив. Лише незначна кількість дівчат укладають трудові договори, більшість воліє працювати без контракту",- підкреслив власник найбільшого в Кельні борделю Pascha Армін Лобшайд. Справді, згідно зі статистикою, лише один відсоток задіяних у секс-індустрії жінок працює за контрактом.

У громадському об’єднанні Hydra, яке представляє інтереси повій, вважають, що причину слід шукати в тому, що в німецькому суспільстві, як і раніше, панує негативне ставлення до представниць цієї професії. "Жінкам, які заробляють гроші своїм тілом, все ще коштує багатьох моральних зусиль вказувати слово "повія" у графі про сферу діяльності під час заповнення офіційних документів",- підкреслюється в одній із заяв організації.

Переможці й переможені

Від закону про легалізацію проституції виграли насамперед власники борделів, визнає 55-річний Армін Лобшайд. У його закладі працюють близько сотні проституток. Особливо багато в них роботи під час міжнародних ярмарків. "Раніше, приміром, я не міг рекламувати свій бізнес, а нині це офіційно дозволено", - каже Лобшайд, маючи на увазі великий плакат, який прикрашає будівлю борделю.

Закон про проституцію легалізував усі види еротичних послуг – від борделів й ескорт-агентств до секс-послуг по телефону та вуличної проституції. Зворотний бік медалі – поліції стало важче запобігати різного роду махінаціям та порушенням у сфері секс-індустрії. Тепер працівники поліції можуть втручатися лише за умови, що існують серйозні підозри чи докази порушення закону.

Випадків торгівлі людьми стало більше

Згідно з результатами порівняльного дослідження, проведеного на замовлення Європейської комісії в 150 країнах, у державах, в яких проституція дозволена законом, випадків торгівлі людьми зафіксовано значно більше. Один з авторів дослідження, професор Гейдельберзького університету Аксель Дреєр пояснює це так: "Попит на секс-послуги в країнах, де проституція легалізована, набагато вищий, ніж там, де це заборонено. Відповідно, там більше й проституток. А серед них чимало таких, хто перебуває в цих країнах нелегально".

2007 року Болгарія та Румунія вступили в Євросоюз, і громадяни цих країн отримали можливість безвізового в’їзду на територію ЄС. Водночас у Німеччині різко зросла кількість болгарських і румунських проституток. Більшість із них не володіє німецькою мовою і поняття не мають про свої права. У поліцію вони не звертаються вже навіть тому, що переконані, що місцеві правоохоронці такі ж корумповані, як і в них на батьківщині.

Професор Дреєр наводить такі цифри: "У ФРН, де проституція легалізована, в 60 разів більше проституції, аніж у Швеції, де цей вид діяльності заборонений. При цьому в Німеччині зареєстровано в 62 рази більше випадків торгівлі людьми, ніж у цій скандинавській країні". Професор Аксель Дреєр, тим не менше, категорично проти більш суворого закону про проституцію. У ФРН, за його словами, мешкає близько 150 тисяч людей, які заробляють собі на життя проституцією, й утискати їхні права було б неправильно. "Потрібно не закон змінювати, а посилити боротьбу з його порушниками",- підкреслює він.

Автори: Віктор Вайц / Христина Ніколайчук
Редактор: Захар Бутирський